Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 млрд грн.
Про це йдеться у дослідженні Товариства дослідників України, яке проводиться на замовлення Міністерства економіки України та Міністерства аграрної політики та продовольства у співпраці із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO UN).
Як говориться у повідомленні Мінекономіки, для України надзвичайно важливо розуміти збитки, яких завдала росія.
«Нам потрібні конкретні цифри, щоб у підсумку виставити рахунок і вимагати виплат компенсацій від держави-агресора. Оцінка збитків сільського господарства через втрату ґрунтів — це також надзвичайно важливо з погляду оцінки якості наших ґрунтів і того, що ми будемо із ними робити після завершення активної фази бойових дій. Оновлення інформації завдяки такому дослідженню надзвичайно важливе для вибудовування подальшої стратегії розвитку як сільського господарства, так і країни загалом», — сказав заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.
Дослідники розробили та випробували комплексну методологію оцінки збитків у Харківській області, 61% території якої зазнали впливу бойових дій. Дослідження складалося із трьох етапів: геопросторовий аналіз високоточних супутникових знімків для визначення орних земель та ступеня їх ураження боєприпасами та військовою технікою. Також окремо розроблялися електронні карти типів ґрунтів та рівня їхньої ерозії. Польовий етап дослідження передбачав відбір проб уражених ґрунтів для подальшого лабораторного аналізу. Безпосередньо вибухи пошкодили 4,2 тис. га орних земель, потенційно забрудненими можуть бути ще 28,2 тис. га. Ще 3,4 тис. га ґрунтів зазнали ущільнень через пересування військової техніки.
Заступник голови Харківської ОВА Євген Іванов вважає, що результати дослідження та детальні мапи по кожній громаді допоможуть у розмінуванні територій, а головне — дадуть змогу аргументовано доводити, що продукція, вирощена на тій чи іншій ділянці, не є забрудненою та небезпечною.
«Оцінка збитків сільського господарства через втрати ґрунтів буде одним із ключових елементів вибудовування системи пріоритизації розмінування. Маючи цей пазл, ми зможемо розробити методологію, яка даватиме відповідь, у який момент яку територію очищувати, щоб це було максимально ефективно, продуктивно і сприяло розвитку країни», — каже Ігор Безкаравайний.
Товариство дослідників України надалі планує проаналізувати територію Харківської області в межах 40-кілометрової зони від державного кордону та лінії розмежування на кордоні Харківської та Луганської областей, яка зараз за міжнародними стандартами є небезпечною для роботи науковців. Зараз дослідники також працюють над аналізом збитків у Херсонській та Миколаївській областях та мають плани провести аналіз території за цією ж методологією в усіх областях, які постраждали від військової агресії росії проти України.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Пожежа спалахнула увечері 8 серпня на підприємстві харчової промисловості у Білій Церкві (Київська обл.) унаслідок атаки російських безпілотників.

Оператори протимінної діяльності у серпні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 3 555 га земель сільськогосподарського призначення.

В Україні 470 тис. га замінованих полів, і частину з них розміновують неофіційно.

Міжнародний реєстр збитків (RD4U) 13 серпня відкрив для України можливість подавати заяви про компенсацію збитків, завданих російською агресією у категоріях B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення» та B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів».

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Низька якість ґрунтів спостерігається у трьох областях України — Сумській, Волинській та Житомирській.