Агресор цілеспрямовано посилює атаки на портову інфраструктуру українського півдня.
Мета атак — зниження українського експортного потенціалу та свідоме провокування продовольчої кризи у тих частинах світу, які прямо залежать від постачання українського зерна, говориться у повідомленні Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
«Цілями ворожих обстрілів у першу чергу є порти, цивільні судна та зерноховища. Так, за останні три місяці ворог здійснив майже 60 таких атак. Їх наслідком стало пошкодження та знищення майже 300 об’єктів портової інфраструктури, 177 транспортних засобів та 22 цивільних судна. Постраждали 79 цивільних. Серед них працівники портів, логістичних компаній та екіпажі суден», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Водночас він наголосив, що кожен воєнний злочин задокументовано правоохоронцями, і росія буде відповідати за кожну атаку проти цивільних, людяності та міжнародного права.
«Зі свого боку світ має відповідно реагувати на ці атаки, адже наслідки обстрілів відчутні не лише для України. Передусім це позначається на державах Глобального Півдня та Європи. Понад 40 держав сьогодні отримують наше зерно — серед них Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир, Китай, В’єтнам, Індонезія, Іспанія, Туреччина, Нідерланди», — заявив Олексій Кулеба.
Він сказав, що світове товариство має посилювати тиск на рф, оскільки мовчання та бездіяльність лише посилюють безкарність ворога.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

росія першою відновила атаки на український зерновий коридор, і українські удари по російському аграрному експорту є справедливими.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

Найбільші світові покупці пшениці готуються до скорочення постачань і змушені шукати альтернативні джерела зерна через обстріли інфраструктури у Чорноморському регіоні.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Склади кількоїх виробників продуктів харчування, а також великої торговельної мережі зруйновано внаслідок атаки російських військ сьогодні, 20 серпня, по Київщині.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Порти Великої Одеси продовжують працювати попри зменшення заходів суден. Водночас Україна обговорює з Румунією можливість збільшення спроможності дунайських портів.

Ворог цієї ночі знову атакував логістичну інфраструктуру України — під ударом опинилася залізниця та портові об’єкти.

Потенційна концесія терміналів порту Чорноморськ уже привертає увагу провідних світових інвесторів портового сектору, які мають довгострокове бачення та хотіли б перетворити концесійні активи на сучасні термінали світового класу.