Про це йдеться у повідомленні Української зернової асоціації.
Як зазначається, в.о. виконавчого директора УЗА Сергій Іващенко під час засідання Генеральної асамблеї IGTC, яка проходила 27-28 листопада м Пекін, підняв питання абсурдності вимоги Індонезії «просмажувати» українську пшеницю, що експортується до в дану країну, при температурі 70-80 ° С протягом 10-20 хвилин.
За його словами, фітосанітарний комітет IGTC протягом 2 тижнів ухвалить рішення щодо вимоги Індонезійської сторони по термічній обробці пшениці.
«Важливо й те, що це взяли на контроль в GAFТА, адже саме ця асоціація має великий досвід в питаннях торгових/не торгових бар»єрів«, — додав Іващенко.
Він підкреслив, що завдяки підняттю питання припинення цієї вимоги Індонезії на міжнародному рівні — Україна має позитивні передумови вирішення даної проблеми.
«За експертними відповідями у даній ситуації УЗА звернулася до ADMMills, до Інституту досліджень ім. Макса Руберна (MRI) у Детмольде, в Німеччині, який працює у галузі захисту здоров'я споживачів у секторі живлення, та до Schuttmuhle Berlin — компанії Goodmills Germany Group, яка щорічно використовує біля 2,7 млн т зерна на європейських млинах. Всі троє зазначили, що грибки Tilletia, котрі стали «причиною» такої вимоги, часто присутні в зерні по всьому світу, яке застосовують для переробки на борошно. При цьому термічна обробка пшениці задля знищення грибків є не вірним шляхом для їх усунення. Адже, в світі нема доводів ефективності такого методу», — говориться у повідомленні.
Також, Іващенко зазначив важливі доводи, які аргументують потребу скасування «прожарки»: неможливість виконання терміналами цієї вимоги через відсутність обладнання для термічної обробки та незмоги ізоляції великої кількості зернових для їх нагрівання до 70 °С; негативний вплив «прожарки» на білок і клейковину пшениці; термічна обробка призводить до затемнення зерна.
Він додав, що первинні дослідження термічної обробки пшениці доводять неефективність такого підходу.
«В УЗА вважають таку вимогу Індонезії — як нетарифний бар»єр, що призведе до зниження рівня конкуренції на ринку, підвищення ціни та негативно вплине на міжнародну торгівлю між двома країнами», — підсумували в асоціації.
Для довідки: Агентство з сільськогосподарського карантину Мінсільгоспу Індонезії направило в компетентне відомство України повідомлення про необхідність обов'язкового проведення термічної обробки пшениці, що поставляється в країну (при температурі 70-80 ° C протягом 10-20 хвилин). Такі вимоги будуть діяти з 1 січня 2019 р.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2026 році на рівні 84,6 млн т (у червні очікувалось 83,6 млн т).

Україна у 2025/26 МР (закінчився 30 червня) експортувала 41,1 млн т зернових та олійних, що нижче попереднього сезону (46,7 млн т) і значно менше від сезону 2023/2024 (57,5 млн т зернових та олійних).

Ставки фрахту в Чорноморському регіоні минулого тижня знизились через досить широкий вибір тоннажу та різке зниження цін на бункерне паливо (приблизно на 200 $/т за два тижні на MGO в Стамбулі).

Оновлені фітосанітарні вимоги для експорту пшениці з України до Індонезії набудуть чинності з 1 червіня 2026 року.

Індонезія у 2025/26 та 2026/27 маркетингових роках нарощуватиме імпорт пшениці.

Експорт української пшениці цього місяця втратив темп: за період з 1 по 24 листопада відвантажено 968 тис. т.