Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про запуск експериментального проєкту eFood — Єдиної державної електронної системи у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Як повідомляє Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ініціатива покликана кардинально змінити підхід до надання послуг у сфері та державного контролю, зробивши його прозорим, цифровим і зручним для бізнесу та громадян.
«Ми фактично будуємо нову архітектуру державного контролю. eFood — це про швидкість, прозорість і довіру. Це про державу, яка працює як сервіс. Новий проєкт є частиною системної реформи Держпродспоживслужби, спрямованої на створення сучасної цифрової екосистеми, що відповідатиме європейським стандартам», — наголосив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Реформа реалізується відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, а також ключових регламентів Європейського Союзу у сфері безпечності харчових продуктів та офіційного контролю. Йдеться не лише про технічне оновлення, а про повноцінну інтеграцію в європейську модель, де ключовими є простежуваність продукції, управління ризиками та цифровий обмін даними, зауважили у відомстві.
Єдина державна електронна система включатиме:
У перспективі система об’єднає до 17 реєстрів і дозволить надавати понад 500 тис. послуг щороку.
«Однією з ключових переваг Efood стане суттєве спрощення взаємодії бізнесу з державою. Підприємці отримають доступ до десятків послуг онлайн — без необхідності особистого відвідування установ. Те, що раніше тривало тижнями, тепер займатиме години або кілька днів. Наприклад: реєстрація потужностей — автоматично за кілька годин, дозволи — від 7 до 15 днів замість 30. Ми закладаємо принцип: держава має бути сервісом. Бізнес не повинен витрачати час на бюрократію — він має розвиватися. eFood саме про це», — підкреслив Сергій Ткачук.
На старті система охопить 9 ключових послуг — від реєстрації потужностей до отримання дозволів і подання декларацій щодо кормів. Паралельно запускається Державний реєстр операторів ринку — ядро всієї системи, яке об’єднає дані з кількох наявних реєстрів.
«Проєкт реалізується як експериментальний — і це принципове рішення. Такий формат дозволяє протестувати нові підходи, виявити слабкі місця та підготувати якісну законодавчу основу для масштабного впровадження», — резюмували у Держпродспоживслужбі.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Кабінет Міністрів України оновив процедури державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок.

Американська компанія Aigen розробила систему симуляції Alchemy, яка дає змогу навчати автономних агророботів працювати з новими культурами менш ніж за тиждень.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відреагувала на повідомлення Великої Британії про виявлення сальмонели (Salmonella Enteritidis) у яйцях українського походження.

Блокування морських шляхів може за два-три місяці викликати кризу в сільському господарстві та дефіцит продовольства в країнах Африки, окремих країнах Азії та на Близькому Сході, куди Україна експортує мільйони тонн продовольства.

Цифровізація сільського господарства України протягом останніх років стає нормою. І йдеться тут не лише про збільшення врожайності, зниження витрат використаних МТР, а і про економію робочого часу та оптимізацію бізнес-процесів.

Євроінтеграція України здатна посилити продовольчу самодостатність ЄС, однак інтеграція українського агросектору вимагатиме гармонізації виробничих стандартів і тривалого перехідного періоду.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3 млн т агропродукції на $1,6 млрд. Порівняно із серпнем обсяги зросли на 41% у ваговому та на 22% у грошовому вимірі.

Світові ціни на продовольство у вересні зросли на 1,5% порівняно із серпнем на тлі перебоїв із транспортом, погодних ризиків та подорожчання низки рослинницьких товарів.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.