Український бізнес просить «зелені коридори» до портів ЄС для усієї продукції

Про це говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації. 

Зазначається, що спад вітчизняної економіки та світова продовольча криза ризикують ще більше загостритись внаслідок: виходу рф із зернової ініціативи; торговельної блокади в акваторії Чорного моря; авіаударів по інфраструктурі українських портів, включаючи розташовані в дельті Дунаю, які віднедавна стали логістичною альтернативою.

Як демонструють різні опитування, бізнес продовжує працювати в країні, однак шукає альтернативи для продовження роботи. В даному контексті йдеться про альтернативи заблокованим морським портам України. Так, зокрема, експортери змушені переорієнтовувати вантажопотоки в напрямку західних прикордонних переходів до портів Європи. Водночас через обмеженість пропускної здатності залізничної інфраструктури все ж виникає і певна конкуренція серед різних типів вантажів.

«Безумовно, українська аграрна продукція є вкрай важливою для мільйонів людей по всьому світу та забезпечення світової продовольчої безпеки. Водночас й інші сфери, важливі для економіки країни, бюджетних надходжень у вигляді податків тощо, були та залишаються орієнтовними на експортний потенціал, зокрема, підприємства гірничо-металургійного комплексу. Тож і для них налагодження альтернативних маршрутів для експорту є вкрай актуальним», — підкреслюють в ЄБА.

Європейська Бізнес Асоціація звернулась до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова з проханням сприяти створенню паритетних логістичних умов для всіх секторів економіки шляхом запровадження «зелених коридорів» для всієї української продукції до портів країн ЄС.

«Зокрема, йдеться, по-перше, про створення логістичних коридорів з використанням та розширенням можливостей країн ЄС (автомобільної, залізничної, портової інфраструктури) для максимізації обсягів експорту товарів українського походження.

По-друге, можливості застосування механізмів підтримки (надання пільг, субсидій тощо) для недопущення зростання логістичних витрат українських експортерів і, відповідно, забезпечення економічної доцільності експорту.

По-третє, оптимізацію здійснення митних, санітарних, ветеринарних формальностей, усунення можливих логістичних перепон з метою запобігання утворенню заторів на прикордонних пунктах та маршрутах слідування», — уточнили в асоціації.