Сільськогосподарські підприємства України станом на 20 січня 2022 р. забезпечені мінеральними добривами для весняно-літніх польових робіт на 11%.
Про це свідчить інформація Міністерства аграрної політики та продовольства.
Минулого року у січні цей показник був 18%.
Так, у наявності в аграріїв є 97,96 тис. т добрив (необхідно 881,2 тис. т), в тому числі 64,2 тис. т азотних та 18,5 тис. т фосфатних.
При цьому, інформація про забезпеченість добривами відсутня з 11 областей.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

У ТОВ «Фармгейт Україна», що входить до A’SPIK Group, розпочали посів озимої пшениці. Цьогоріч господарство планує засіяти близько 600 га.

Сільгосппідприємства та фермерські господарства Львівщини цього року планують посіяти 162,1 тис. га озимих культур — на 9,1 тис. га більше, ніж торік.

Сільгоспвиробники цього року значно повільніше сіють озимі культури, ніж зазвичай.

Сільськогосподарські підприємства Вінницької області станом на середину вересня посіяли 3,4 тис. га озимих зернових культур, що складає 1,1% від запланованих 322,5 тис. га.

Група АГРОТРЕЙД розпочала посів озимої пшениці. Першими до роботи стали господарства на Чернігівщині, далі посівна охопить кластери на Сумщині та Харківщині.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.