Україна розробила та пропонує Польщі план деблокади кордону — «План взаємопорозуміння», який складається з п’яти кроків.
Про це повідомив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Телеграмм-каналі.
Крок №1. Україна погоджується на обмеження, які запропонувала Єврокомісія щодо нашого аграрного експорту. Це автоматичні захисні заходи, які були представлені в межах рішення Єврокомісії з пропозицією продовжити безмитну торгівлю ЄС та України. Мова йде, зокрема, про обмеження на м’ясо птиці, яйця, цукор.
Україна погоджується з пропозицією експортувати до ЄС ці товари без квот та мит в об’ємах не більше, ніж були в середньому у 2022 та 2023 роках. Якщо експортуватиме більше, то повертаються обмеження.
Ми також готові продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшника та ріпака. Тобто, без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплять на польський ринок.
Крок №2. Україна направляє звернення до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг, тобто аналіз кластерів 4 і 5, до яких входить аграрна політика та транспорт.
Це потрібно для того, аби раз і назавжди зняти маніпуляції щодо якості нашої аграрної продукції, а також щодо того, чи відповідає підтримка наших аграріїв стандартам Світової організації торгівлі.
Водночас принципова позиція України — це повна лібералізація торгівлі з ЄС. Це продовження «економічного безвізу».
Питання торгівлі України та ЄС буде вирішуватися саме з ЄС, а не на рівні окремих країн.
Крок №3. Пропонуємо польському Уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт в ЄС.
За 11 місяців 2023 року росія продала в Європу агропродукції та продуктів харчування на 2,5 млрд євро. 5,1 млн тонн продовольства. За весь 2022 рік – 4,9 млн тонн. Російський експорт продовольства в ЄС зростає під час війни! Це треба зупинити! Україна та Польща точно можуть замістити цю продукцію.
Ми також звертаємося до Єврокомісії ще з двома пропозиціями:
Розглянути додаткові обмеження та посилений моніторинг на аграрний імпорт третіх країн до ЄС, як це відбувається зараз з Україною.
Звертаємося щодо запуску спільного контролю на кордоні України та країн ЄС. А також пропонуємо розширити пілотний проєкт щодо обміну митною інформацією.
Крок №4. Пропонуємо створити «Тристоронній штаб: Україна, Польща, Європейська комісія» під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії. До роботи цього штабу також долучимо українські та польські аграрні асоціації. Ми маємо працювати цілодобово, аби оперативно вирішувати всі непорозуміння.
Крок №5. Блокада кордону з боку Польщі вже давно вийшла за межі блокади зерна. Сьогодні ця блокада загрожує національній безпеці України.
Ми вдячні польському Уряду за чітку позицію щодо пропуску через кордон боєприпасів, військового обладнання, гуманітарної допомоги, медичних засобів. Вважаємо, що такий підхід має бути поширено на критично необхідне Україні пальне.
Вітаємо ініціативу Прем’єр-міністра Дональда Туска внести до переліку об’єктів критичної інфраструктури прикордонні пункти пропуску з Україною та відповідні ділянки залізниці.
Зі свого боку, український Уряд також прийняв відповідні рішення щодо визнання прикордонних пунктів пропуску з нашими західними сусідами критичною інфраструктурою.
Одночасно ми розраховуємо, що спільний Тристоронній штаб знайде рішення щодо безперешкодного пропуску інших груп товарів. Адже сьогодні на кордоні з обох сторін стоять понад 9 тисяч вантажівок.
Тристоронній штаб має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішено значно раніше, ніж 28 березня — дати, коли мало б відбутись спільне засідання урядів України та Польщі.
В іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Кабінет Міністрів України затвердив Програму розвитку виробництва біометану на період до 2035 року та План заходів із її реалізації.

Верховна Рада України сьогодні, 16 липня, ухвалила рішення про відставку Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра.