Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, йдеться у повідомленні міністерства.
«За п'ять місяців 2018 року ми бачимо зростання нашого агроекспорту до країн ЄС майже на $13 млн порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Найбільшу питому вагу в структурі агроекспорту до ЄС займали: зернові злаки, яких було експортовано на суму майже $862 млн, олія — $465,8 млн, залишки і відходи харчової промисловості — $220 млн, насіння олійних культур — $211,5 млн, м'ясо птиці та субпродукти — $100,5 млн», — прокоментувала Ольга Трофімцева.
Вона додала, що за цей час також помітно зросли показники експорту українських перероблених та нішевих аграрних товарів до ринків ЄС. Зокрема, помітно збільшився експорт соків — на $ 11 млн, а це майже в 2 рази, кондвиробів з цукру — на $ 8,3млн або на 89,4%, шоколаду та інших продуктів з вмістом какао — на $6,5 млн (на 66,2%); овочів бобових сушених — на $6,5 млн (в 2,4 рази), яєць птиці без шкарлупи та яєчних жовтків — на $6,1 млн (або в 20 разів).
«Головними імпортерами нашої продукції є Нідерланди з часткою експорту 15,9%, Іспанія — 14,1%, Італія — 14%, Польща — 14%, Німеччина — 9,3% та Франція — 6,8%», — розповіла заступник Міністра.
За її словами, імпорт європейських харчових товарів в Україну також помітно збільшився за вказаний період, а саме — на $230 млн та склав $1,1 млрд. Основними імпортованими товарами стали: кукурудза, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, насіння соняшнику, тютюн та інші харчові продукти.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Європейського Союзу.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Експортна стратегія України до 2030 року передбачає збільшення експорту товарів і послуг до $85 млрд, підвищення його частки у ВВП до 33%, нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю та скорочення залежності від сировинної моделі економіки.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.