168 кримінальних проваджень щодо рейдерства було відкрито цьогоріч. Це на 36% менше, ніж за аналогічний період торік.
Як повідомляє «Опендатабот» із посиланням на дані Офісу Генпрокурора, якщо 2024 року в середньому щомісяця відкривалося 33 справи, то цьогоріч — лише 21. Загалом за чотири роки кількість справ про рейдерство поменшала у 3,4 раза.
«Абсолютна більшість проваджень — це випадки підроблення документів (ст. 205-1 ККУ). Цьогоріч відкрито 134 такі справи, або 80% від загальної кількості. Підозру вручено менш ніж у половині справ (62), а до суду направлено лише 40% (53).
За протидію господарській діяльності (ст. 206 ККУ) зареєстровано 23 провадження — на 42% менше, ніж торік. Проте жодної підозри не вручено та жодна справа не потрапила до суду», — зазначають аналітики.
Ще менше справ відкрито за протиправне заволодіння майном підприємства (ст. 206-2) — лише 11, що більш ніж удвічі менше, ніж торік. Підозру вручено лише в одному випадку, а до суду не дійшло жодної справи.
Найчастіше скарги стосувалися нерухомості — 676 (81%), ще 154 випадки були пов’язані з бізнесом. На незаконне заволодіння нерухомістю цьогоріч скаржаться на 43% менше. Якщо у 2024 році більшість скарг подавав бізнес, то цьогоріч ситуація змінилася, скарг поменшало на 15%. У 2025 році половину скарг подали люди (411). Компанії зверталися 232 рази (28%), органи місцевого самоврядування — 162 (20%). Решту скарг подали державні органи та суб’єкти реєстрації.
Переважна більшість скарг (818 із 830) розглядалася колегіально. З них 247 було задоволено (30%), 243 — відхилено (30%), а ще 328 залишили без розгляду (40%). 10 скарг щодо бізнесу та 2 щодо нерухомості було задоволено одноособовими рішеннями цьогоріч.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Одеська обласна прокуратура спільно з теруправлінням Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили багаторівневу оборудку із корпоративними правами на зерновий елеватор вартістю майже 70 млн грн.

Прокурори Черкаської обласної прокуратури повідомили про підозру колишньому народному депутату України та ексміністру охорони навколишнього природного середовища України, який нині очолює наглядову раду одного із закладів вищої освіти Києва.

Правоохоронці викрили агробізнесмена та колишнього депутата Хмельницької облради, який взяв 185 млн грн кредитів і не повернув.

Правоохоронці припинили діяльність групи, яка під виглядом експорту агропродукції заволодівала коштами іноземних покупців.

Спеціалізована екологічна прокуратура 28 квітня 2026 року на ДП «Рихальське» у Чижівській громаді на Житомирщині проводила розслідування за фактом жорсткого поводження з тваринами.

Верховний Суд України (ВСУ) повернув громаді 155 га земель водного фонду на Миколаївщині, які роками використовували не за призначенням.

Європейські сiльськогосподарськi оператори, які працюють в Україні, 14 березня 2026 року оголосили про створення Міжнародної асоціації фермерів України (International Farmers’ Association of Ukraine).

Печерський районний суд Києва 15 жовтня 2025 року виніс вирок у резонансній справі про протиправне заволодіння майном виробника фруктів у Миколаївській області ТОВ «Дністрові сади».

Неодноразово звучала думка від представників агробізнесу та влади, що переробка сільгосппродукції спричинить потужний економічний ефект, створить робочі місця, підвищить ВВП, збільшить надходження до бюджету, покращить клімат компаній-переробників тощо. Крім того, експорт готової продукції значно вигідніший за вивіз сировини. Проте не всі аграрії поспішають йти в переробку або ж навіть виходять із неї.

В Україні минулого року зафіксували 323 справи про рейдерство, що на 11% менше, ніж роком раніше. Також це у 1,8 раза менше, ніж у 2021 році.