Ситуація з портами, яка склалась нині в Україні, у середньостроковій перспективі потребуватиме певних додаткових заходів з боку держави, щоб мінімізувати вплив на економіку та виробництво.
Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко в інтерв’ю «Центру економічної стратегії».
Він зазначив, що насамперед необхідно ввести конвенції на навантаження залізничних вагонів у напрямку портів Великої Одеси. Попри зупинку відвантаження з портів процес транспортування туди зерна триває. Це призведе до великого скупчення вагонів на під’їзді до Одеси.
«Ми стикнемося із ситуацією, коли велика кількість збіжжя опиниться фактично на колесах. І коли нам потрібно буде, у разі необхідності, переорієнтувати напрямки експорту на західні кордони чи на Дунай, нам знадобляться додаткові вагони, а вагони стоятимуть усі завантажені десь під Одесою. Буде ситуація, коли вантаж стоятиме там місяцями. Вартість користування вагонами через їх дефіцит об’єктивно почне зростати — і від цього втратять усі: експортери, виробники», — пояснив він.
Також, як вважає Олег Хоменко, блокування портів призведе до невиконання зовнішньоекономічних контрактів, що за собою тягне штрафні санкції.
«Тому держава має на офіційному рівні надати ринку й зовнішньому світу інформацію про те, що відбувається вимушене припинення експорту з України, щоб ми й експортери могли пояснювати своїм покупцям, що це форс-мажор. Бо коли ти пояснюєш, що стався форс-мажор, ти маєш представити якісь документи, докази. А тут порти працюють, залізниця навантажує в напрямку портів — просто кораблі не заходять. Це, думаю, буде важко доводити в судовому порядку чи в третейських судах», — сказав гендиректор УКАБ.
І додав, що у середньостроковій перспективі також необхідно провести аудит пропускної спроможності «Укрзалізниці». А також оцінити, якими саме напрямками користуватимуться експортери.
«І потрібно розпочинати діалог з Молдовою, а на державному рівні — вже починати діалог із Польщею, адже ми всі пам’ятаємо ситуації, коли транзит ішов через Польщу, і розуміємо теперішнє загострення — наскільки це заполітизована справа й наскільки розігріті польські фермери, які можуть знову скористатися цією ситуацією», — вважає експерт.
Крім того, на думку Хоменка, слід провести аудит потужностей портів на Дунаї. Зараз там низька вода, але у серпні – вересні вона підніматиметься, тому цю річ не можна відкидати.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Усі без винятку альтернативні маршрути агроекспорту подорожчали за останній час у діапазоні від 30% до понад 150-220%. Найшвидше і найсильніше зростання — у річковому та морському фрахті.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Експортний потенціал України поточного сезону 2026/27 МР оцінюється у 55 млн т зернових та олійних культур. Для реалізації таких обсягів потрібно експортувати 5 млн т на місяць. Без експорту через глибоководні порти навряд чи можна досягти цієї цифри, але цілком реально наблизитися до неї.

Україна не бачить жодних позитивних ознак того, що в найближчі місяці може бути укладено перемир’я для забезпечення експорту зерна через Чорне море.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.