Україна планує розпочати використання міжнародної системи електронного обміну фітосанітарними сертифікатами ePhyto в першій половині 2025 року.
Наразі система проходить фінальне тестування, повідомляє EastFruit.
Зазначається, що впровадження ePhyto спростить українським компаніям експорт фруктів, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, що потребує фітосанітарної сертифікації. Це також знизить витрати на імпорт, що принесе користь як споживачам, так і представникам продуктової торгівлі.
Країни, які вже використовують ePhyto протягом кількох років, повідомляють про позитивний вплив цієї системи на збільшення обсягів торгівлі, зниження витрат і корупції, а також зменшення ризиків поширення небезпечних шкідників і хвороб. Основні ринки України для свіжої плодоовочевої продукції в ЄС підключені до ePhyto. Інші активні торгові партнери, які використовують ePhyto, включають Узбекистан, Азербайджан та Індію. Крім того, всі основні постачальники бананів в Україну можуть видавати сертифікати ePhyto.
Система ePhyto була розроблена Міжнародною конвенцією із захисту рослин (IPPC), яка є частиною Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Мета IPPC полягає в модернізації та спрощенні процесу видачі та обміну фітосанітарними сертифікатами, роблячи міжнародну торгівлю рослинами та рослинною продукцією більш ефективною та безпечною.
Фахівці зауважили, що ePhyto (електронний фітосанітарний сертифікат) — це цифровий еквівалент традиційного паперового фітосанітарного сертифіката, який використовується для підтвердження того, що рослини або рослинна продукція вільні від шкідників і хвороб.
Переваги e-Phyto:

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Туреччина з 4 серпня 2026 року посилює фітосанітарний контроль під час імпорту, експорту, реекспорту та транзиту рослин і рослинної продукції.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Система «єЧерга» сьогодні, 17 липня, розпочала тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів, які перетинають державний кордон.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення аудиту уповноважених лабораторій у сфері захисту рослин.


Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.

У Франції зафіксували перші випадки жовтяниці цукрових буряків — хвороби, яка вже призводила до значних втрат урожаю в країні. Французькі виробники побоюються повторення ситуації 2020 року та попереджають про ризики для всієї галузі.

У 2026 році під час фітосанітарного контролю на державному кордоні України було виявлено 4 випадки ввезення рослинницької продукції, зараженої регульованими шкідливими організмами. Такі вантажі підлягали знищенню.