Колишній голова Верховної Ради, голова партії «За правду і справедливість» Олександр Мороз заявив, що має намір балотуватися кандидатом у Президенти України.
Про це він повідомив в ефірі телеканалу 112 Україна.
«Сьогодні на керівному активі партії, яку я очолюю, розглядалося й питання — внесення конкретних пропозицій щодо того, як захищати, в тому числі українську землю як основу державності», — сказав Мороз.
Колишній голова ВР висловив свою позицію щодо ринку землі, підкресливши, що земля повинна належати державі і здаватися її громадянам виключно в оренду. «У Прибалтиці існує закон, що забороняє продаж землі іноземцям, проте нею володіють німецькі і швейцарські банки», — навів приклад він.
Кандидат заявив, що зараз одне з ключових питань — це створення лівоцентристської Європейської платформи. За словами Мороза, 12 грудня відбудеться з’їзд соціалістів, на якому буде обговорюватися питання кандидатури в Президенти, і сам він готовий брати участь у виборах в разі підтримки його кандидатури.
«З’їзд буде 12-го числа, 13-го я готовий дати відповідь на питання про участь в президентських виборах. Я налаштований змінити систему влади, тому що це ключове питання сьогодні в Україні» — заявив політик.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Овочево-ягідне господарство «ОСЬО органік» на Київщині восени 2025 року заклало сад.

Дерева абрикоси та груші постраждали від морозів на Миколаївщині.

Озимі культури та багаторічні трави в Івано-Франківській області успішно перезимували, попри зниження температури до -21°С. Загибелі рослин не зафіксовано, більшість посівів зберегли високу життєздатність.

Давати прогнози щодо обсягів урожаю 2026 року в Україні станом на зараз неможливо.

Критичні погодні умови на початку лютого поточного року можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур — приблизно п’ята частина з 5 млн га озимих посівів перебуває в зоні ризику.