Про це свідчать дані на сайті парламенту.
Так, ініціаторами законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (№36556) виступили понад два десятки народних депутатів від фракцій «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська солідарність», групи «Довіра».
«Законопроектом пропонується доповнити пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України новим підпунктом «г», якими встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103; 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00,1207», — йдеться у пояснювальній записці до документу.
За цими товарними позиціями відповідно до УКТ ЗЕД класифікуються: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмiнь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєвi боби), 1204 00 (насiння льону), 1205 (насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (насiння соняшнику), 1207 (насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки).
В документі зазначається, що аналіз, проведений УКАБ на підстаів даних USDA та операторів ринку щодо окремих видів олійних та зернових культур (соняшник, ріпак, кукурудза), показує, що зниження ставки ПДВ з 20% до 14% по операціях з їх реалізації не призведе до масштабних викривлень у структурі надходжень/втрат ПДВ для жодної із зацікавлених сторін (держава/підприємство).
«Дохідність вирощування таких культур і торгівлі та сальдо доходів бюджету залишаться без змін. Переробні підприємства зможуть зекономити 6% видатків при закупівлі продукції за рахунок менших податкових зобов«язань виробника. Але при цьому зникнуть стимули для оптимізації податкових зобов'язань — «скрутки». Відбудеться детінізація аграрного виробництва. Бюджет отримає суттєві переваги», — пояснюється у документі.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

В Україні планують спростити розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на земельних ділянках.

Верховна Рада України сьогодні, 28 жовтня, ухвалила в першому читанні (за основу) проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Агропідприємство, яке торгує сільськогосподарською продукцією, відшкодувало державному бюджету 10,6 млн грн несплаченого податку на додану вартість. Керівник компанії штучно збільшував податковий кредит завдяки фіктивним закупівлям пшениці та ріпаку.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

Уряд призупинив бюджетне відшкодування податку на додану вартість бізнесу на загальну суму 18 млрд грн на тлі дефіциту бюджетного фінансування.

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.