Це не лише кількісно багато, а й вартісно — люди мають друкувати, скріплювати, прошивати ці папери. Архів нашого підприємства складає близько 100 м², містить близько 50 т паперу, який потрібно зберігати на вимогу нашого законодавства.
Щодня компанія «Хлібодар» (ТМ «Рум’янець») вимушена друкувати тисячі документів. За 10 місяців 2023 року підприємство закупило більше 15 т паперу.
Про це під час форуму «Розвиток попри війну: зерно і переробка» розповів власник ТзОВ «Хлібодар» Валерій Богуцький.
Це не лише кількісно багато, а й вартісно — люди мають друкувати, скріплювати, прошивати ці папери. Архів нашого підприємства складає близько 100 м², містить близько 50 т паперу, який потрібно зберігати на вимогу нашого законодавства.
Заступниця міністра економіки України Надія Бігун зазначила, що Міністерство фінансів працює в цьому напрямі, мають з’явитися електронні ТТН.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин. Реєстр має систематизувати інформацію про документи, що підтверджують відповідність встановленим вимогам.

Інноваційні теплиці, вертикальні ферми, штучний інтелект і лабораторне розмноження рослин змінюють підхід до виробництва продуктів у країнах із посушливим кліматом. Об’єднані Арабські Емірати, які ще донедавна майже повністю залежали від імпорту продовольства, сьогодні активно інвестують у розвиток сучасного сільського господарства, прагнучи зміцнити власну продовольчу безпеку.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Система «єЧерга» сьогодні, 17 липня, розпочала тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів, які перетинають державний кордон.

Міністерство розвитку громад та територій України спільно з технічним адміністратором системи е-ТТН завершили узгодження та впровадження актів коригування електронної товарно-транспортної накладної.

Усі виробники ремісничих продуктів підлягають лише державній реєстрації.