Агросектор ЄС ризикує замкнутися на внутрішньому ринку без потенціалу України

Таку думку під час конференції висловив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса, повідомляє пресслужба об'єднання.

Він зазначив, що українське сільське господарство нині — це фундамент економіки держави. Незважаючи на те, що через війну було втрачено 5 млн га сільгоспугідь та 28 млн т потенційного виробництва, Україна продовжує виробляти близько 80 млн т зерна, залишаючись ключовим гравцем на світовому ринку. 

«Водночас ці результати забезпечуються в умовах безпрецедентного тиску на галузь — українські аграрії продовжують працювати під щоденними атаками ворога. Обмежений доступ до чорноморських портів змушує виробників шукати альтернативні шляхи — через дунайські порти або європейську залізницю. Через високу вартість такої альтернативної логістики маржинальність агровиробництва суттєво падає», — наголосив Алекс Ліссітса.

І додав, що така ситуація створює серйозні ризики для майбутніх посівних кампаній: аграрії змушені розглядати скорочення посівних площ і зменшення використання добрив, що неминуче вплине на обсяги майбутнього врожаю. Без повноцінного функціонування портів Одеси виживання галузі опиняється під загрозою. 

Президент УКАБ пояснив, що український агросектор продовжує розвиватися та поглиблювати зв’язки з європейським ринком попри складні умови. Ця взаємодія вже давно не обмежується лише торгівлею: сучасна сільськогосподарська техніка з Франції, Німеччини та Бельгії, високопродуктивні гібриди й передові технологічні рішення стали важливим складником успіху українського агросектору. Зі свого боку, Україна постачає на європейський ринок агропродукцію, а натомість імпортує європейські товари з доданою вартістю. Майбутня інтеграція зможе посилити позиції як України, так і ЄС, вважає фахівець.

«Сьогодні Європа поступово втрачає конкурентні переваги перед іншими потужними світовими виробниками. Синергія з українським агросектором — це шанс для ЄС зберегти лідерство та залишатися сильним гравцем на ринках третіх країн. Якщо ми не об'єднаємо наші потенціали, європейське сільське господарство ризикує перетворитися на замкнену екосистему, виробляючи продукцію виключно для задоволення потреб внутрішнього споживача ЄС. Лише спільно ми здатні витримувати глобальну конкуренцію», — резюмував Алекс Ліссітса.