Сучасні великі аграрні компанії (агрохолдинги) України перейшли від екстенсивної моделі до інтенсивної, зосереджуючись на інноваціях та підвищенні ефективності управління та сталості виробництві.
Про це йдеться у дослідженні про структуру аграрного сектору України, проведеного проєктом «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)».
Фахівці нагадали, що еволюція агрохолдингів пройшла кілька ключових етапів. Якщо в 2007 році в Україні функціонувало близько 20 великих аграрних компаній, які контролювали 1,7 млн га сільгоспугідь, то вже до 2016 року їхня кількість перевищила 110 із сукупним земельним банком близько 5,7 млн га. Це становило майже 28% офіційно зареєстрованих сільськогосподарськими підприємствами площ в обробітку.
У 2021 році сукупна площа земель агрохолдингів скоротилася до 5 млн га, що свідчить про перехід від кількісного зростання до якісної оптимізації.
«Важливою тенденцією стала інтеграція середніх і малих виробників. Великі компанії дедалі більше зацікавлені не лише в оренді землі, а й у співпраці з малими та середніми виробниками через постачання технологій, сервісів і допомогу з виходом на ринки», — додали експерти.
Українська «особливість» консолідації аграрного бізнесу насправді не є унікальним явищем у глобальному контексті. Подібні структури існують у багатьох країнах з великими земельними ресурсами — Бразилії, Аргентині, Австралії. В Європейському Союзі також спостерігається тенденція до укрупнення господарств, особливо в країнах Східної Європи. Наприклад, у Румунії функціонують компанії з земельним банком понад 50 тис. га, в Литві — понад 35 тис. га, що з урахуванням масштабів цих країн є навіть більш чутливим рівнем у співставленні з українськими показниками. «Стара Європа також не відстає — у Франції лише 7% господарств мають понад 100 га, але вони обробляють більш як половину сільгоспземель. У Чехії 8% господарств контролюють 70% угідь», — резюмували дослідники.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Уряд Бразилії заявив, що може запровадити дзеркальні заходи проти Європейського Союзу, якщо переговори щодо скасування обмежень на імпорт продукції тваринного походження з південноамериканської країни не дадуть «задовільного результату».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.