Сучасні великі аграрні компанії (агрохолдинги) України перейшли від екстенсивної моделі до інтенсивної, зосереджуючись на інноваціях та підвищенні ефективності управління та сталості виробництві.
Про це йдеться у дослідженні про структуру аграрного сектору України, проведеного проєктом «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)».
Фахівці нагадали, що еволюція агрохолдингів пройшла кілька ключових етапів. Якщо в 2007 році в Україні функціонувало близько 20 великих аграрних компаній, які контролювали 1,7 млн га сільгоспугідь, то вже до 2016 року їхня кількість перевищила 110 із сукупним земельним банком близько 5,7 млн га. Це становило майже 28% офіційно зареєстрованих сільськогосподарськими підприємствами площ в обробітку.
У 2021 році сукупна площа земель агрохолдингів скоротилася до 5 млн га, що свідчить про перехід від кількісного зростання до якісної оптимізації.
«Важливою тенденцією стала інтеграція середніх і малих виробників. Великі компанії дедалі більше зацікавлені не лише в оренді землі, а й у співпраці з малими та середніми виробниками через постачання технологій, сервісів і допомогу з виходом на ринки», — додали експерти.
Українська «особливість» консолідації аграрного бізнесу насправді не є унікальним явищем у глобальному контексті. Подібні структури існують у багатьох країнах з великими земельними ресурсами — Бразилії, Аргентині, Австралії. В Європейському Союзі також спостерігається тенденція до укрупнення господарств, особливо в країнах Східної Європи. Наприклад, у Румунії функціонують компанії з земельним банком понад 50 тис. га, в Литві — понад 35 тис. га, що з урахуванням масштабів цих країн є навіть більш чутливим рівнем у співставленні з українськими показниками. «Стара Європа також не відстає — у Франції лише 7% господарств мають понад 100 га, але вони обробляють більш як половину сільгоспземель. У Чехії 8% господарств контролюють 70% угідь», — резюмували дослідники.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.