Компанія «Іррігатор Україна» займається підземним крапельним зрошенням, і 90% таких проєктів, реалізованих в Україні, зроблено цим підприємством.
Про це повідомив керівник комерційного відділу компанії «Іррігатор Україна» Олег Куракін під час круглого столу «Проблемні питання зрошення фермерських господарств».
«Це великі первинні інвестиції, але таке обладнання розраховується на 20 років із низькими витратами води та добрив і дає додаткову врожайність і вигоду, особливо коли ціна кукурудзи більше $200/т», — зазначає Олег Куракін.
За його словами, тотальний дефіцит кадрів змушує аграріїв автоматизувати системи поливу. Кількість таких проєктів, за досвідом компанії, збільшилася на 300%.
«Зараз ми можемо забезпечити управління поливом через радіосигнал за допомогою смартфонів. Тобто тепер на 200 га картоплі чи кукурудзи достатньо одного працівника. Також налагодили виробництво мобільних і автономних фертигаційних полів і приладів для примусового подання добрив», — підсумував Олег Куракін.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Україна через окупацію та бойові дії має доступ лише до 253 із 370 зрошувальних систем.

У Запорізькій області розпочали вологозарядні поливи сільськогосподарських угідь. Роботи проводить Вільнянське міжрайонне управління водного господарства на завершальному етапі зрошувального сезону.

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

На Черкащині триває підготовка до передачі Худяківської зрошувальної системи у власність організації водокористувачів «Худяківська меліоративна зрошувальна система».

Улітку 2026 року в річці Тня поблизу села Несолонь Звягельського району на Житомирщині майже зупинилася течія. Однією з причин місцеві жителі називають посуху, яка цього року почалася раніше, а також забір води для зрошення сільськогосподарських угідь.

В Україні станом на початок вересня фактично забезпечено зрошення майже 76 тис. га сільськогосподарських земель. Для підтримки агровиробників подано понад 90,2 млн м³ води.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.