Українські аграрії у 2026 році засіють сільгоспкультурами 22–23 млн га, якщо лінія фронту значно не зміниться.
Таку думку висловив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в інтерв’ю Mind.
Він зазначив, що майже 6 млн га з указаної площі вже засіяно озимими: 570 тис. га озимого ячменю й 1,1 млн га озимого ріпаку, близько 70 тис. га озимого жита і 4,8 млн га пшениці.
«Ці цифри ще можуть дещо уточнюватися через складність збору інформації», — додав фахівець.
Він запевнив, що навіть за складного року Україна збере достатній урожай для продовольчої безпеки та експорту.
«Якщо змолотимо по 40 ц/га (близько 20 млн т), і якщо навіть половина буде харчової пшениці — то це майже 9 млн т (а Україні на рік її потрібно приблизно 3,5 млн т). Тобто в нас буде трирічний запас — звісно, якщо росіяни вкотре не розіб'ють елеватори, залізницю тощо», — пояснив Павло Коваль.
Щодо ярого клину, експерт упевнений, що однією з базових культур стане соняшник, а також кукурудза та соя. Незначною буде кількість ярого ячменю — десь 500 тис. га (це культура, яка найбільше знизилася в посівах). Соняшник, за його словами, залишається найбільш маржинальною культурою на гектарі, тому його посіви знову сягнуть близько 5 млн га.
«На сьогодні можна констатувати, що в Україні знижуються посіви цукрових буряків: якщо у 2023–2024 роках ми сіяли 250 тис. га, то цього маркетингового року — лише 199 тис. га. Із зібраного врожаю виготовили 1,72 млн т цукру, а на внутрішній ринок треба близько 900 тис. т. Тобто десь 800 тис. т нам слід експортувати», — резюмував Павло Коваль.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

«Контінентал Фармерз Груп» вивела у поля перші сівалки для посіву озимих культур під урожай 2027 року. Насамперед висівають озимий ріпак — у новому сезоні під культуру запланували 32 тис. га.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.
.jpg)
Критична нестача працівників та мобілізація — одні з ключових питань для агросектору. На державному рівні знову прийняли зміни у визначенні критеріїв і статусу критичності підприємств, а це тягне за собою перегляд підходів до бронювання.