Українські виробники сої висловлюють глибоке занепокоєння пропозицією Європейської комісії класифікувати сою як сировину з високим ризиком непрямих змін землекористування (high ILUC‑risk) у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії (RED).
Як повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), у разі набуття чинності така пропозиція матиме суттєвий негативний вплив на аграрний сектор України, європейський ринок рослинного білка та ширшу стратегічну продовольчу безпеку ЄС.
УКАБ направив інституціям ЄС документ, у якому пояснює наслідки змін до Регламенту (ЄС) 2019/807. Зокрема, документ запровадить додаткові вимоги до сертифікації на відповідність низькому ILUC‑ризику (low‑ILUC), фактично покладаючи додатковий значний адміністративний і фінансовий тягар на виробників і переробників, особливо в умовах воєнних викликів, логістичних збоїв і зростання виробничих витрат.
На думку УКАБ, «українська соя вже відповідає високим стандартам простежуваності та сталості. Україна офіційно визнана країною з низьким ризиком за Регламентом ЄС щодо запобігання обезлісненню (EUDR), тож запровадження додаткової класифікації як високого ILUC‑ризику фактично дублюватиме регуляторні вимоги та створюватиме необґрунтовані бар’єри для українських агровиробників».
«Україна залишається найбільшим виробником сої в Європі. У 2025 році очікується, що виробництво сої в Україні сягне 5,6–5,7 млн т, тоді як українська соєва продукція й надалі відіграє важливу роль у забезпеченні білкової та продовольчої безпеки Європейського Союзу. У 2025 році частка України в імпорті соєвої олії ЄС зросла до 66%, тоді як 43% експорту української соєвої олії було спрямовано на ринок ЄС», — підкреслюють в асоціації.
УКАБ наголошує, що українська соя є не лише важливим складником європейського ринку рослинного білка, а й стратегічною альтернативою імпорту з регіонів, що пов’язані з підвищеними екологічними ризиками. Українська соєва продукція є не‑ГМО, має повну простежуваність і виробляється без ризиків, пов’язаних із вирубуванням лісів.
Водночас запропонований підхід, як вважають експерти, суперечить низці ключових стратегічних цілей Європейського Союзу, зокрема:
Аграрний сектор України закликає Європейський парламент і Раду ЄС не підтримувати проєкт делегованого акта в його чинній редакції в межах офіційного періоду перевірки.
«Як держава‑кандидат на вступ до ЄС, Україна має розглядатися як європейський постачальник сої у будь‑яких майбутніх регуляторних ініціативах ЄС, пов’язаних зі статусом соєвої рослинної олії як сировини для сталих біопалив у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії», — резюмували в УКАБ.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

В Україні набули чинності оновлені цифрові форми документів у лісовій галузі, розроблені з урахуванням вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR).

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР становитиме 1,307 млрд т. Це на 6 млн т більше, ніж очікувалось у вересні, проте на 3% менше обсягу виробництва минулого сезону.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent запрошують на ХVIII Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro26).

В Україні станом на 19 жовтня 2026 року зібрано 14,79 млн га основних сільськогосподарських культур, або 74,2% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 57,92 млн т.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.