В Україні за результатами 2021/22 МР можуть сформуватися перехідні залишки зернових та олійних культур на рівні 25,1 млн т, що в 4,2 рази перевищує показник попереднього сезону і не дозволить вивільнити суттєву частку ємностей зерносховищ для приймання нового врожаю.
Таку оцінку озвучили аналітики ІА «АПК-Інформ» з урахуванням поточних темпів експорту, внутрішньої переробки та втрат.
«Якщо врахувати втрати зернових вантажів, що залишилися в портах та у пошкоджених сховищах у регіонах, де ведуться активні бойові дії, то рівень перехідних залишків на кінець сезону-2021/22 можна оцінити у 21,3 млн т», — пояснюють вони.
Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 р. загальна потужність зберігання в країні становила 75 млн т, включаючи 30,5 млн т потужностей підприємств, що займаються переробкою та зберіганням, і 44,5 млн т — безпосередньо у сільгоспвиробників. Враховуючи потужності в областях з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише 60,9 млн т ємностей для зберігання. Таким чином, перехідними залишками поточного сезону залишаться заповненими 35% доступних потужностей зерносховищ, підрахували спеціалісти.
Сумарний валовий збір зернових та олійних культур в Україні в 2022 р. аналітики ІА «АПК-Інформ» прогнозують на рівні 55,9 млн т. Таким чином, дефіцит ємностей для приймання нового врожаю оцінюється на рівні 16,3 млн т.
«При цьому темпи посівної кампанії та агрокліматичні умови сприяють підвищенню прогнозів виробництва зернових та олійних культур в Україні, що ще більше ускладнюватиме ситуацію без належної реалізації наявних запасів», — підсумували експерти.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 квітня склали 15,68 млн т, що на 5,3 млн т більше, ніж було на 1 квітня 2025 року.

Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.