Про це нагадують фахівці «Інституту здоров’я рослин».
«Якщо такі виробничі ресурси як посівний матеріал, пестициди чи добрива можна обрати з широкого асортименту, представленого сьогодні на ринку, то із ґрунтами справа дещо інша, — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — Ґрунти вже мають певні показники, що залежать від регіональних особливостей розташування господарства».
За словами Сергія Сальнікова, показники ґрунтів не лишаються сталими з року в рік: на них впливають зміни клімату, сівозміна, ступінь інтенсифікації агровиробництва тощо.
«Тож, щоб забезпечити посівам озимини вдалий старт, ці показники необхідно контролювати та за необхідності коригувати. Для цього перед висівом озимих зернових культур і ріпаку ґрунти господарства необхідно дослідити в лабораторних умовах. Це дослідження допоможе ефективно і точно спланувати систему живлення для вирощуваних культур», — зазначає експерт.
В «Інституті здоров’я рослин» наголошують, що дослідження ґрунтів необхідно проводити принаймні раз на два роки. Є базові показники, що є сталими та майже не змінюються протягом 2-3 років, — вміст органічної речовини, кислотність, валові форми калію та фосфору, мікроелементів. Натомість вміст азоту та сірки — дуже нестабільний і змінюється упродовж вегетації.
Крім того, останніми роками відзначається швидка зміна кислотності ґрунту: дедалі більше зразків, що досліджувалися в інституті, мали кислий чи слабокислий показник. Основною причиною є зменшення використання органічних добрив, велика кількість внесених азотних добрив, погіршення мікробіологічного стану ґрунтів тощо.
Варто зважати, що на рівень засвоєння культурами як основних елементів живлення, так і мікроелементів впливають такі показники як рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини тощо. І навіть при незначних відхиленнях від цих норм посіви можуть недоотримати заплановані поживні елементи. Оптимальним значенням для повноцінного використання рослиною NPK із добрив є показник 7,0.
«Крім того, ґрунт варто дослідити на залишкову кількість пестицидів. Адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин «випадають» у період активної вегетації. Це дослідження також необхідно проводити на новоосвоєних землях, які планують засівати вперше», — нагадує Сергій Сальніков.
А щоб озимі культури гарантовано отримали заплановане живлення, необхідно в комплексі з дослідженням ґрунту перевірити оригінальність і якість придбаних добрив, радить експерт.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Kernel («Кернел») об’єднав свої партнерські проєкти для малих та середніх агровиробників — Open Agribusiness та Open Agri Club — під єдиною екосистемою Open Agri.

Кукурудза, соя та соняшник — стабільно рентабельні культури, які у складних воєнних умовах допомагають аграріям отримувати прибуток. Тому деякі агровиробники доволі часто повертають їх на одне й те саме поле, не зважаючи на сівозміну.

В агросекторі дедалі більше технологічних рішень стають практичними не лише для агрохолдингів, а й для аграріїв з кількома сотнями гектарів. Ключова зміна полягає в тому, що такі інструменти переходять у формат сервісів.

У межах співпраці з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) фахівці Ukravit провели онлайн-семінар для аграріїв. Навчання було спрямоване на невеликих агровиробників (земельний банк — до 300 га) із Харківської та Миколаївської областей — близько 200 господарств, які попередньо отримали ваучери на безкоштовне дослідження ґрунтів в Ukravit Institute.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.

Міжнародні експерти та фермери-практики 16–18 лютого 2026 року в межах міжнародної освітньо-наукової конференції «КОРІНЬ проти ЗАЛІЗА 2.0» поділяться досвідом збереження та відновлення родючості ґрунтів, адже українські ґрунти зазнають впливу кліматичних змін та воєнних викликів.

Компанія Ukravit за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) надасть фермерам Харківської та Миколаївської областей можливість безкоштовно дослідити ґрунти.

Купівля виробничих ресурсів заздалегідь — гарна практика, яка дозволяє аграрію гарантовано забезпечити посівну. Саме тому велика кількість агровиробників віддають перевагу закупівлі добрив ще в осінній період.

Аграрії нарешті дочекалися опадів. Тому найближчим часом намагатимуться провести посів озимих зернових культур, щоб отримати сходи, а надалі — сформовані для входу на перезимівлю посіви.