Про це нагадують фахівці «Інституту здоров’я рослин».
«Якщо такі виробничі ресурси як посівний матеріал, пестициди чи добрива можна обрати з широкого асортименту, представленого сьогодні на ринку, то із ґрунтами справа дещо інша, — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — Ґрунти вже мають певні показники, що залежать від регіональних особливостей розташування господарства».
За словами Сергія Сальнікова, показники ґрунтів не лишаються сталими з року в рік: на них впливають зміни клімату, сівозміна, ступінь інтенсифікації агровиробництва тощо.
«Тож, щоб забезпечити посівам озимини вдалий старт, ці показники необхідно контролювати та за необхідності коригувати. Для цього перед висівом озимих зернових культур і ріпаку ґрунти господарства необхідно дослідити в лабораторних умовах. Це дослідження допоможе ефективно і точно спланувати систему живлення для вирощуваних культур», — зазначає експерт.
В «Інституті здоров’я рослин» наголошують, що дослідження ґрунтів необхідно проводити принаймні раз на два роки. Є базові показники, що є сталими та майже не змінюються протягом 2-3 років, — вміст органічної речовини, кислотність, валові форми калію та фосфору, мікроелементів. Натомість вміст азоту та сірки — дуже нестабільний і змінюється упродовж вегетації.
Крім того, останніми роками відзначається швидка зміна кислотності ґрунту: дедалі більше зразків, що досліджувалися в інституті, мали кислий чи слабокислий показник. Основною причиною є зменшення використання органічних добрив, велика кількість внесених азотних добрив, погіршення мікробіологічного стану ґрунтів тощо.
Варто зважати, що на рівень засвоєння культурами як основних елементів живлення, так і мікроелементів впливають такі показники як рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини тощо. І навіть при незначних відхиленнях від цих норм посіви можуть недоотримати заплановані поживні елементи. Оптимальним значенням для повноцінного використання рослиною NPK із добрив є показник 7,0.
«Крім того, ґрунт варто дослідити на залишкову кількість пестицидів. Адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин «випадають» у період активної вегетації. Це дослідження також необхідно проводити на новоосвоєних землях, які планують засівати вперше», — нагадує Сергій Сальніков.
А щоб озимі культури гарантовано отримали заплановане живлення, необхідно в комплексі з дослідженням ґрунту перевірити оригінальність і якість придбаних добрив, радить експерт.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Щоб подолати проблеми ущільнення, ерозії грунту та відродити родючість, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Kernel («Кернел») об’єднав свої партнерські проєкти для малих та середніх агровиробників — Open Agribusiness та Open Agri Club — під єдиною екосистемою Open Agri.

Кукурудза, соя та соняшник — стабільно рентабельні культури, які у складних воєнних умовах допомагають аграріям отримувати прибуток. Тому деякі агровиробники доволі часто повертають їх на одне й те саме поле, не зважаючи на сівозміну.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.

Компанія Ukravit за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) надасть фермерам Харківської та Миколаївської областей можливість безкоштовно дослідити ґрунти.

Купівля виробничих ресурсів заздалегідь — гарна практика, яка дозволяє аграрію гарантовано забезпечити посівну. Саме тому велика кількість агровиробників віддають перевагу закупівлі добрив ще в осінній період.