Про це він розповів в інтерв'ю виданню «Порти України».
Зокрема, мова йде про реконструкцію та облаштування трьох складів під зберігання та перевалку зернових і олійних культур, а також будівництво зернового комплексу в тилу 8-го причалу.
«Зараз 8-го причалу немає, є місце для його будівництва. Будівництвом причалу буде займатися ДП АМПУ, а інвестор створить перевалочні потужності, і разом зі складом, що знаходиться в тилу причалу № 9 вийде зерновий термінал», — пояснив Сергій Колтипін, додавши, що інвестиції в проект складуть близько 705 млн грн.
Інвестором виступить ТОВ «Нікморсервіс». «Компанія з 2006 р. орендує у нас складські площі, крани, що обслуговують приміщення та інші об'єкти на території, прилеглі до 9-го причалу. Зараз вони перевалюють зерно та глину», — розповів глава порту.
Що стосується будівництва терміналу, то зараз, за його словами, йде оформлення відповідних документів, отримання погоджень.
Решта три проекти — це реконструкція та облаштування складів, розташованих в тилу причалів № 10, 12, 13 під зберігання і перевалку зернових і олійних культур, на яких буде організовано механізоване вивантаження машин і залізничного рухомого складу, проведення лабораторного аналізу якості вантажів, інший сучасний сервіс .
«Внесок інвесторів в три склади складе $15 млн: $4 млн, $5 млн і $6 млн. Важливо, що це державне майно, в яке інвестор здійснить свої вкладення. І склади залишаться у власності держави», — додав Сергій Колтипін.
Для довідки: У серпні Міністерство інфраструктури України провело конкурс на посаду директора ДП «Миколаївський торговий порт». Рішенням конкурсної комісії (яка вибирала з 10 кандидатур) на посаду призначений Сергій Колтипін. Раніше він працював заступником директора і директором ДП «Миколаївський морський торговельний порт».

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Туреччина почала реалізацію нових заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі на тлі атак на торговельні судна.

Зупинка експорту через морські порти може вилитись для агропромислового сектору України в десятки мільярдів недоотриманого виторгу.

Українське виноробство дедалі активніше заявляє про себе не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку. Виробники інвестують у сучасні технології, працюють із локальними сортами винограду та розвивають винні регіони як частину аграрної економіки. Одним із таких прикладів є Pilot’s Wines, що працює у Бессарабії.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Логістичні витрати на експорт зернових зросли на $50 за тонну з часу зупинки портів і можуть продовжувати підвищуватись.

У румунському порту Констанца завершили проєкт із розширення зернового терміналу Canopus Constanța вартістю €23 млн. Після модернізації його потужності одночасного зберігання зерна зросли до 180 тис. т.

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Портові активи компанії Kernel («Кернел») зазнали важких ударів під час масованих атак порту Чорноморськ 11 та 12 липня 2026 року.

Термінал Kernel у порту Чорноморськ було пошкоджено унаслідок російської дронової атаки по Одеській області вночі проти 5 червня.