У світі поглиблюється кліматична криза

Про це свідчать дані нового дослідження Програми розвитку ООН (ПРООН), йдеться у повідомленні організації.

«Коштів, що витрачаються безпосередньо на ці субсидії, було б достатньо, щоб покрити вартість вакцинації від COVID-19 для кожної людини у світі або щоб тричі сплатити річний внесок, необхідний для ліквідації глобальної крайньої бідності. Якщо при розрахунку цих субсидій врахувати непрямі витрати, включаючи витрати, пов'язані з впливом на довкілля, то цифра зросте до майже $6 трлн, згідно з даними, нещодавно опублікованими Міжнародним валютним фондом (МВФ)», — додають в організації.

Окрім того, аналіз ПРООН засвідчує, що кошти, які сплачуються платниками податків, насправді лише поглиблюють нерівність і перешкоджають діям, спрямованим на боротьбу зі змінами клімату.

«Пандемія COVID-19 виявила застарілі аспекти глобальної економіки. Одним із них є той факт, що світ продовжує витрачати мільярди доларів на субсидування викопного палива. Водночас сотні мільйонів людей живуть у злиднях, а кліматична криза набирає обертів. Враховуючи все це, ми повинні запитати себе: чи є субсидування викопного палива раціональним використанням державних коштів?» — зазначає керівник ПРООН Ахім Штайнер.

Субсидування викопного палива не лише неефективне, а й несправедливе. За даними МВФ, у країнах, що розвиваються, близько половини обсягу державних ресурсів, які витрачаються на підтримку споживання викопного палива, приносять вигоду 20% найбагатшого населення.

«Обговорення питання про субсидування викопного палива є політизованим, але факти свідчать про те, що реформування цієї сфери просто необхідне, і якщо провести його правильно, це покращить ситуацію бідних людей, створить робочі місця та захистить планету, — повідомляє провідний економіст Бюро ПРООН з питань підтримки політик і програм та співавтор цього дослідження Джордж Грей Моліна. — Ми сподіваємося, що це дослідження стане початком розмови про надзвичайну важливість реформ для стимулювання зеленої і справедливої трансформації економіки в усіх країнах».

Кліматичні надзвичайні ситуації провокує передусім енергетичний сектор, на який припадає 73% антропогенних викидів парникових газів. Реформування системи субсидування викопного палива сприяло би скороченню викидів двоокису вуглецю і мало би позитивний ефект для здоров'я та добробуту людей.

Дослідження ПРООН рекомендує систематичне та поступове реагування на реформи. Дослідження включає аналіз історій успіху, зібраних у кількох країнах у різних регіонах, а також пропонує «набір інструментів» для законотворців задля підтримки реформування системи субсидування та ціноутворення на енергоресурси. Цей набір дозволить застосувати поетапний підхід, що буде справедливим і рівноправним, а також включає захист доходів і компенсацію для вразливих груп населення.