Європейський Союз задля підтримки продбезпеки має зменшити залежність сільського господарства від хімічних добрив, збільшити використання гною та зосередитись на ефективності.
Таку думку висловив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський, пише echodnia.eu.
«Що стосується продовольчої безпеки в короткостроковій перспективі, то насамперед ми повинні подолати проблеми величезного зростання собівартості виробництва. Це проблема всієї Європи. Зростання витрат є значно вищим за зростання цін на сільськогосподарську продукцію та подальший дохід від сільського господарства», — зазначив він.
Основною проблемою єврокомісар назвав витрати на добрива. Щоб підтримувати виробництво добрив у Європі, потрібна підтримка для заводів, які їх виробляють. Держава могла б закуповувати великі обсяги добрив оптом за зниженими цінами і пропонувати їх фермерам, для яких ціна також буде нижчою.
«На майбутнє ми повинні думати про те, щоб зменшити залежність сільського господарства від хімічних добрив, зосередившись на природному удобренні, збільшити використання гною та вуглецеве землеробство», — підкреслив Войцеховський.
І додав, що необхідно раціоналізувати внесення добрив і зробити акцент на точному землеробстві.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Уряд Бразилії заявив, що може запровадити дзеркальні заходи проти Європейського Союзу, якщо переговори щодо скасування обмежень на імпорт продукції тваринного походження з південноамериканської країни не дадуть «задовільного результату».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.