Аномальна посуха, що охопила багато регіонів Литви, призведе до значної втрати урожаю.
Національна асоціація фермерів прогнозує втрату до третини врожаю, повідомляє EastFruit.
За словами представника Гідрометеорологічної служби Литви, з квітня дощ йшов лише кілька разів, з травня його не було зовсім. Середня кількість опадів у цьому місяці зазвичай становить 53 мм. Цього року випало опадів лише 16 мм (у деяких місцях — менше ніж 10 мм).
Найгірше справи з погодою йдуть на заході Литви, в районах найрозвиненішого землеробства і тваринництва. Там посуха спостерігається ось уже два місяці.
Мер Клайпедського району повідомив, що міський оперативний штаб також оголосив про екстремальну ситуацію в усьому районі з урахуванням даних метеорологів. За його словами, близько 40% врожаю і близько 60% фуражу цього року буде втрачено через посуху, тому екстремальна ситуація також стане приводом звернутися до уряду країни по допомогу для фермерів.
Експерт асоціації овочівників Latvijas dārznieks Маріте Гайліте у коментарі EastFruit підтвердила, що така сама ситуація спостерігається не тільки в Литві, а й у Латвії, і в Естонії.
«Зараз пройшли дрібні дощики, але поки що вони проблему не вирішують. А там, де локально випадають зливи, ситуація ще гірша, тому що пересохлий ґрунт нездатен увібрати вологу, і на полі стоять калюжі. Найбільше переживають зернові господарства, у них очікується значний недобір урожаю, але й виробники ягід страждають.
Мало того, що пізні заморозки до -6°С значно пошкодили квітки, так через спеку та посуху ягоди швидко встигають, і вже скоро сезон у відкритому ґрунті закінчиться. У тваринників теж усе складно, трава на пасовищах згоріла, і косити теж нічого. Аграрні міністерства всіх трьох країн Балтії наступного тижня зустрічаються з Єврокомісією, щоб обговорити можливості допомоги сільгоспвиробникам», — пояснила Маріте Гайліте.
22 червня профільне міністерство Латвії опублікувало інформацію, що «на допомогу селянам будуть деякі послаблення вимог отримання субсидій».

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

Агрохолдинг Avesterra Group планує до кінця 2027 року збільшити експорт курятини до 1 тис. т на місяць, що становитиме близько 20% виробництва. Компанія розширює постачання до Великої Британії та вже вийшла на ринки Нідерландів і Естонії.

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Україна, Велика Британія та Латвія посилюють співпрацю для протидії незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій.

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

Естонія запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.