Організація об’єднаних націй (ООН) заявляє, що екстремальна спека ставить глобальні продовольчі та сільськогосподарські системи на межу виживання, загрожуючи засобам до існування понад 1 млрд людей.
Про це повідомляє пресслужба організації з посиланням на спільний звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО), а також Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).
«Екстремальна спека дедалі більше визначає умови, в яких функціонують агропродовольчі системи«, — зазначила генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації Селесте Сауло, попередивши, що висока температура діє як комплексний фактор ризику, який посилює наявні слабкі місця в сільськогосподарських системах.
У доповіді підкреслюється, як спекотні хвилі — тривалі періоди незвично високих денних і нічних температур — впливають на врожаї, худобу, рибництво та ліси, а також ставлять під серйозну загрозу працівників сільського господарства.
Так, для багатьох основних культур урожайність починає знижуватися за температури вище 30°C (86°F), що призводить до ослаблення рослинних структур і зниження продуктивності. Худоба відчуває стрес навіть за нижчих температур, особливо свині та птиця, які не можуть ефективно охолоджуватися, що призводить до уповільнення росту, зниження надоїв молока та, у важких випадках, до відмови органів, зазначають в ООН.
В океанах підвищення температури знижує рівень кисню, що створює навантаження на рибу. Ліси також зазнають впливу, оскільки екстремальна спека порушує фотосинтез і збільшує ризик лісових пожеж.
У деяких регіонах ці наслідки вже є серйозними. Наприклад, під час спеки 2025 року в Киргизстані температура піднялася приблизно на 10 °C вище норми, що сприяло 25-відсотковому зниженню врожаю зернових, а також спричинило появу роїв сарани та зменшило можливості зрошення.
Посуха в Бразилії у 2023 та 2024 роках призвела до скорочення врожаю сої на 20%, а велика спека в Північній Америці у 2021 році спричинила значні втрати врожаю фруктів і різке зростання кількості лісових пожеж.
Людські втрати не менш значні. У деяких регіонах Південної Азії, Африки на південь від Сахари та Латинської Америки кількість днів, коли через спеку неможливо працювати, може зрости до 250 на рік, що ставить під загрозу мільйони сільськогосподарських робітників і підриває виробництво продовольства.
У відповідь на це ООН закликає вжити термінових заходів з адаптації, зокрема вирощувати стійкі до спеки культури, скоригувати графіки посіву та вдосконалити практики управління господарством.
«Системи раннього попередження та доступ до фінансової підтримки — такої як страхування та соціальний захист — також мають вирішальне значення для допомоги фермерам у подоланні ризиків, що зростають», — резюмували в ООН.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

В Україні триває підтвердження статусу критично важливих підприємств. Уже майже 300 установ Сумської області отримали відповідний статус, серед них 109 підприємств аграрного сектору. Комісіями оперативно приймаються відповідні рішення. Підприємствам надаються консультації щодо умов і критеріїв бронювання, щоб вони змогли вчасно пройти процедуру та продовжили працювати.

Велика Британія цього року може отримати найгірший урожай зернових із 1984 року через аномальну спеку та тривалу посуху.

Французькі виробники равликів зазнають значних втрат через аномальну спеку та посуху. В окремих господарствах загинуло до 70% поголів'я, а частина ферм уже припинила роботу.

Ель-Ніньйо найближчими місяцями може спричинити ще більше екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.

У Великій Британії фермери одночасно потерпають від браку води, падіння врожайності та нової хвилі спеки, тому попереджають про можливий дефіцит окремих продуктів.

У Туреччині розпочали впровадження нових сортів пшениці, стійкіших до посухи та погодних стресів.

Україна завдає ударів виключно по військових об'єктах росії, тоді як рф цілеспрямовано атакує українську цивільну портову інфраструктуру, зернові термінали та торговельні судна.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.