Про це розповіла громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.
Вона назвала деякі пункти, які вважає цікавими для більш детального аналізу:
1. 30% прямих виплат (які є основною складовою САП) мають бути зарезервовані для так званих «екологічних» регулювань. Країни на початку домовились про 20%, але Європарламент підвищив цей відсоток. Мова йде про додаткові кошти для фермерів за виконання екологічних вимог поза обов'язковими їхніми зобов'язаннями. Виконає фермер ці додаткові вимоги — отримає додаткові кошти.
2. Мінімум 35% бюджету мають бути спрямовані на розвиток сільських територій, заходи на тих територіях щодо захисту навколишнього середовища та адаптації до змін клімату.
3. В кожній країні-члені ЄС мають бути створені консультаційні служби для фермерів.
4. Мінімум 30% коштів, які направляються з бюджету ЄС на підтримку фермерів, мають спрямовуватись на допомогу агровиробникам у боротьбі з наслідками зміни клімату, захист біологічного різноманіття та сталого виробництва.
5. Прямі виплати на рік, починаючи з суми €60 тис., мають поступово знижуватись і обмежуватись сумою в €100 тис.
6. Мінімум 6% національних прямих виплат (тобто на рівні окремої країни) мають йти на підтримку малих та середніх виробників. Якщо країна спрямовує 12 і більше відсотків прямих виплат на підтримку малих виробників, то вона може добровільно регулювати/обмежувати перерозподіл цих дотацій.
7. Фермери мають бути заохочені до 10% своїх сільгоспугідь відводити під ландшафтні проєкти, наприклад, висаджування дерев, живих огорож, озер.
8. Задля запобігання кризам ринок ЄС має стати більш прозорим, а для боротьби з кризовими явищами в довгостроковій перспективі має бути закладений відповідний бюджет.
9. З метою забезпечення рівних умов конкуренції на ринку ЄС та запобігання її викривленню, країни-члени ЄС не можуть самостійно встановлювати вищі національні стандарти, які стосуються, наприклад, здоров«я тварин чи захисту навколишнього середовища.
10. Пропозиція Європарламенту також передбачає, що 4% прямих виплат має йти на підтримку молодих фермерів.
11. Більш суворі штрафні санкції для фермерів, які не дотримуються покладених на них зобов«язань в рамках вимог САП та отримання прямих виплат: скорочення виплат, на які претендував фермер, на 10% (раніше було 5%).
12. З метою забезпечення біорізноманіття Європарламент пропонує, що 5% площ кожного агропідприємства мають бути виведені з сільгоспобробітку для того, щоб там знаходили собі місце дикі тварини і рослини.
«Наступні 7 років ЄС витратить на Спільну аграрну політику €387 млрд», — підсумувала Ольга Трофімцева.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Ембарго Польщі на українську агропродукцію продовжить діяти попри очікування Брюсселю.

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) у Європейському Союзі продовжило скорочуватися у 2025 році, однак темпи падіння суттєво сповільнилися.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.

Офіційної статистики щодо виробництва крафтової продукції в Україні немає, тому спробувати «порахувати» цей ринок можна лише через реєстри плюс опитування виробників.