Про це розповіла громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.
Вона назвала деякі пункти, які вважає цікавими для більш детального аналізу:
1. 30% прямих виплат (які є основною складовою САП) мають бути зарезервовані для так званих «екологічних» регулювань. Країни на початку домовились про 20%, але Європарламент підвищив цей відсоток. Мова йде про додаткові кошти для фермерів за виконання екологічних вимог поза обов'язковими їхніми зобов'язаннями. Виконає фермер ці додаткові вимоги — отримає додаткові кошти.
2. Мінімум 35% бюджету мають бути спрямовані на розвиток сільських територій, заходи на тих територіях щодо захисту навколишнього середовища та адаптації до змін клімату.
3. В кожній країні-члені ЄС мають бути створені консультаційні служби для фермерів.
4. Мінімум 30% коштів, які направляються з бюджету ЄС на підтримку фермерів, мають спрямовуватись на допомогу агровиробникам у боротьбі з наслідками зміни клімату, захист біологічного різноманіття та сталого виробництва.
5. Прямі виплати на рік, починаючи з суми €60 тис., мають поступово знижуватись і обмежуватись сумою в €100 тис.
6. Мінімум 6% національних прямих виплат (тобто на рівні окремої країни) мають йти на підтримку малих та середніх виробників. Якщо країна спрямовує 12 і більше відсотків прямих виплат на підтримку малих виробників, то вона може добровільно регулювати/обмежувати перерозподіл цих дотацій.
7. Фермери мають бути заохочені до 10% своїх сільгоспугідь відводити під ландшафтні проєкти, наприклад, висаджування дерев, живих огорож, озер.
8. Задля запобігання кризам ринок ЄС має стати більш прозорим, а для боротьби з кризовими явищами в довгостроковій перспективі має бути закладений відповідний бюджет.
9. З метою забезпечення рівних умов конкуренції на ринку ЄС та запобігання її викривленню, країни-члени ЄС не можуть самостійно встановлювати вищі національні стандарти, які стосуються, наприклад, здоров«я тварин чи захисту навколишнього середовища.
10. Пропозиція Європарламенту також передбачає, що 4% прямих виплат має йти на підтримку молодих фермерів.
11. Більш суворі штрафні санкції для фермерів, які не дотримуються покладених на них зобов«язань в рамках вимог САП та отримання прямих виплат: скорочення виплат, на які претендував фермер, на 10% (раніше було 5%).
12. З метою забезпечення біорізноманіття Європарламент пропонує, що 5% площ кожного агропідприємства мають бути виведені з сільгоспобробітку для того, щоб там знаходили собі місце дикі тварини і рослини.
«Наступні 7 років ЄС витратить на Спільну аграрну політику €387 млрд», — підсумувала Ольга Трофімцева.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Ціни на вершкове масло в Європі продовжують знижуватися, що погіршує перспективи експорту українського продукту до ЄС.

Україна виконала всі вимоги для відкриття аграрних розділів у межах п'ятого кластера переговорів щодо вступу до Європейського Союзу і наразі очікує на політичне рішення.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок координації діяльності Виплатної агенції.

Європейський Союз у січні – липні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,68 млрд. Це на €239 млн, або 10% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

2032 рік — реальний термін вступу України до Європейського Союзу.

Ольга Трофімцева на почату року очолила проєкт APD Ukraine, який в тому числі зосереджений на підтримці наближення України до політики Європейського Союзу. Що вдалося вже реалізувати Німецько-українському агрополітичному діалогу, а що у планах — у нашій розмові.

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.