Тіньовий експорт зерна шкодить стабільності гривні

Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан у коментарі УНН.

«Сірий» експорт, потрібно просто розуміти його природу. Це зерно, яке купили за готівку без офіційного відображення таких операцій, далі це зерно експортують за кордон і не повертають за такими контрактами валюту в країну. Але завжди є симбіоз. Може бути з поверненням валюти в країну, може бути «біле» умовно зерно, але без повернення. Але «найчорніша» історія, доволі поширена — це якраз коли купують зерно за готівку, а валюту не повертають. Неповернення валюти не впливає на бюджет безпосередньо, воно впливає на курсову стабільність», — зазначив Кохан.

За його словами, коли валюта в країну не заходить, НБУ доводиться «гасити пожежі» через валютні інтервенції та продавати валюту із золотовалютних резервів.

«Тому тут не можна сказати про прямий вплив на бюджет, він опосередкований... Купили за готівку зерно — саме цей етап впливає на бюджет... Чесно скажу, у цифрах не прокоментую, напевно, це точно не 100 млн грн, але й не 100 млрд грн. Це великі суми, але не пів бюджету нашої країни», — зазначив Кохан.

Водночас, за його словами, цього року частка «сірого» експорту зерна значно знизилася. Кохан додав, що Мінекономіки звітувало про те, що у вересні – жовтні 2023 року «сірий» експорт був на рівні 28-30%, а у квітні 2024 року — становив 18%.

«Зменшення пов'язане з тим, що якраз у вересні – жовтні запровадили процедури верифікації експортерів. Ціла постанова КМУ була для цього розроблена, встановили правила для експортерів: якщо раніше будь-яка людина могла привезти зерно до порту та його експортувати, то зараз з'явилися додаткові перевірки та необхідність відповідності тим чи іншим критеріям, або, якщо за критеріями не проходиш, потрібно подавати до Мінекономіки контракти, і там вони їх розглядають», — уточнив експерт.