Аграрії на прифронтових територіях стикаються з серйозними фінансовими труднощами через небажання банків співпрацювати з підприємствами у «червоній зоні».
Єдиним шляхом до виживання для цих підприємств залишається державна програма кредитування «5-7-9%», однак агропідприємства потребують додаткових прямих субсидій, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
«Війна завдала значних втрат, рф цілеспрямовано атакувала аграрні комплекси, розуміючи їхню важливість для економіки та підтримки ЗСУ. Через низькі ціни на агропродукцію, зокрема на зернову групу, виробники змушені працювати зі збитками. Єдиним шансом на виживання є державна програма кредитування «5-7-9%», якою користуються багато аграріїв. Проте для підприємств прифронтових територій ситуація критична, оскільки банки не хочуть працювати з підприємствами у «червоній зоні». Існує постанова Кабінету Міністрів, яка розширює дію програми на ці території, але банки не починають кредитування агропідприємств. А це в критичний момент допомагало їм заручитися підтримкою і здійснювати господарську діяльність», — цитує його слова пресслужба ВАР.
Денис Марчук підкреслив, що аграрії на прифронтових територіях також постійно зазнають обстрілів. Попри те, що для цих територій скасовано земельний податок, залишається питання фінансування користування землею.
«Для цих територій важливо виділити прямі субсидії, тобто кошти, які б могли компенсувати оренду землі. Виробник зміг би сплачувати орендну ставку за користування власнику земельного паю і таким чином розраховувати свою господарську діяльність. Для нас це пріоритет, на якому ми наголошуємо і просимо, щоб він був підтриманий», — наголосив Денис Марчук.
Також він акцентував увагу на важливому законопроєкті 11180-1, який передбачає заморожування виплат кредитів для аграріїв, що залишили тимчасово окуповані регіони.
«Хочу акцентувати також увагу на важливому законопроєкті 11180-1, який знаходиться у ВРУ, але ніяк не може пройти перше читання, щоб у виробників була змога працювати далі. Цей законопроєкт стосується тимчасово окупованих територій, і передбачає заморожування виплат кредитів для тих, хто залишив там свій бізнес. Багато таких аграріїв релокувалися і не можуть розпочати діяльність на новому місці, оскільки знаходяться в реєстрах боржників. Нові кошти, які з’являються на їхніх рахунках, будуть забрані за борги.
Ми наголошуємо на необхідності прийняття цього законопроєкту якомога швидше, адже люди з колосальним досвідом залишилися без роботи. Якби вони мали змогу прокредитуватися, то розпочали б нову справу, а не стояли з простягнутою рукою. Ми втрачаємо кадри. Але ж ми єдина країна, і з політичних, патріотичних міркувань потрібно прийняти законопроєкт 11180-1, який зараз на розгляді у правоохоронному комітеті», — підкреслив Денис Марчук.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

55 сільгосптоваровиробників Івано-Франківщини з початку поточного року придбали 191 одиницю техніки та обладнання вітчизняного виробництва на загальну суму близько 240 млн грн.

Kernel («Кернел») спільно із We build Ukraine та «Зміст.Центр аналізу політики» запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.