Українські агровиробники досі не отримали обіцяного механізму зменшення акцизного податку на пальне попри ухвалення законодавчих рішень.
На цьому наголосив член правління Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Микола Пивовар, повідомляє пресслужба об'єднання.
За його словами, ще у 2024 році був ухвалений закон №3878 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку», який передбачав запровадження понижувального коефіцієнта 0,5 для акцизного податку на пальне для аграріїв. Однак уряд досі не розробив та не подав відповідний законопроєкт, необхідний для реалізації цієї норми.
«Станом на зараз акциз складає 250 євро на 1000 л пального, а до кінця 2028 року він має зрости до 330 євро. Водночас у країнах Європи середній акциз для аграріїв становить близько 70 євро на 1000 л, а в окремих країнах — навіть 29 євро. Це абсолютно неспівставні цифри. Закон був прийнятий, уряд мав розробити відповідний законопроєкт щодо понижувального коефіцієнта, але фактично на цьому все й зупинилося», — зазначив Микола Пивовар.
Він додав, що ВАР неодноразово звертала увагу уряду на необхідність виконання взятих зобов’язань, адже витрати на пальне залишаються одним із ключових складників собівартості виробництва.
Під час обговорення цього питання представники паливного ринку висловлювали застереження щодо можливих зловживань у разі введення пільгового акцизу. Зокрема, йшлося про ризики використання такого пального не за цільовим призначенням. Водночас у ВАР переконані: проблема полягає не у самій ідеї зниження акцизу, а у відсутності ефективного державного контролю та адміністрування механізму.
«Основне питання — це правильне адміністрування процесу. Якщо держава забезпечить чіткий контроль за використанням пального, тоді механізм працюватиме нормально. Адже сьогодні нам фактично говорять, що через ризики можливих зловживань не варто впроваджувати понижувальний коефіцієнт взагалі. Але в такому випадку виникає логічне запитання: чому в країнах Європи ця система працює? Там також існує контроль, реєстри та відповідальність за порушення, і це дозволяє фермерам отримувати пальне за пільговими умовами. Тобто проблема не у відсутності механізмів, а у відсутності належного контролю та виконання рішень», — наголосив член правління ВАР.
В асоціації підкреслюють, що сільгоспвиробники очікують від Кабінету Міністрів реальних кроків щодо врегулювання питання акцизу на пальне та запуску механізму, передбаченого законодавством.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Платники у січні – вересні перерахували до місцевих бюджетів 37,9 млрд грн податку за землю. Це на 12,1%, або на 4,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Кабінет Міністрів України надав тимчасовий пріоритет у перевезеннях залізничним, автомобільним, морським і річковим транспортом вантажам із рослинною олією та пальним.

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) викрило підприємство, посадовці якого організували схему придбання сільськогосподарської продукції за готівку з фальсифікацією документів про походження товару.

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.

Кабінет Міністрів України затвердив два документи, які направлені на контроль впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

Кабінет Міністрів України оновив процедури державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок.

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.

Аграрії потребують напрацювання державних рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.

Агросектор 2024 року став найбільшим платником акцизного податку серед виробників підакцизної продукції в Україні. До державного бюджету надійшло 105,2 млрд грн, з яких 85,9 млрд грн (81,7%) — саме від виробленої в Україні аграрної продукції.