Українські агровиробники досі не отримали обіцяного механізму зменшення акцизного податку на пальне попри ухвалення законодавчих рішень.
На цьому наголосив член правління Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Микола Пивовар, повідомляє пресслужба об'єднання.
За його словами, ще у 2024 році був ухвалений закон №3878 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку», який передбачав запровадження понижувального коефіцієнта 0,5 для акцизного податку на пальне для аграріїв. Однак уряд досі не розробив та не подав відповідний законопроєкт, необхідний для реалізації цієї норми.
«Станом на зараз акциз складає 250 євро на 1000 л пального, а до кінця 2028 року він має зрости до 330 євро. Водночас у країнах Європи середній акциз для аграріїв становить близько 70 євро на 1000 л, а в окремих країнах — навіть 29 євро. Це абсолютно неспівставні цифри. Закон був прийнятий, уряд мав розробити відповідний законопроєкт щодо понижувального коефіцієнта, але фактично на цьому все й зупинилося», — зазначив Микола Пивовар.
Він додав, що ВАР неодноразово звертала увагу уряду на необхідність виконання взятих зобов’язань, адже витрати на пальне залишаються одним із ключових складників собівартості виробництва.
Під час обговорення цього питання представники паливного ринку висловлювали застереження щодо можливих зловживань у разі введення пільгового акцизу. Зокрема, йшлося про ризики використання такого пального не за цільовим призначенням. Водночас у ВАР переконані: проблема полягає не у самій ідеї зниження акцизу, а у відсутності ефективного державного контролю та адміністрування механізму.
«Основне питання — це правильне адміністрування процесу. Якщо держава забезпечить чіткий контроль за використанням пального, тоді механізм працюватиме нормально. Адже сьогодні нам фактично говорять, що через ризики можливих зловживань не варто впроваджувати понижувальний коефіцієнт взагалі. Але в такому випадку виникає логічне запитання: чому в країнах Європи ця система працює? Там також існує контроль, реєстри та відповідальність за порушення, і це дозволяє фермерам отримувати пальне за пільговими умовами. Тобто проблема не у відсутності механізмів, а у відсутності належного контролю та виконання рішень», — наголосив член правління ВАР.
В асоціації підкреслюють, що сільгоспвиробники очікують від Кабінету Міністрів реальних кроків щодо врегулювання питання акцизу на пальне та запуску механізму, передбаченого законодавством.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, так званий «Клуб білого бізнесу», станом на серпень 2026 року налічує 9 706 учасників.

Кабінет Міністрів України ухвалив чергове рішення, спрямоване на підтримку українських аграріїв, які працюють в умовах атак росії у Чорноморському регіоні.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області викрили масштабний конвертаційний центр, через який здійснювали тіньові розрахунки в аграрній сфері.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Аграрії потребують напрацювання державних рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.

Агросектор 2024 року став найбільшим платником акцизного податку серед виробників підакцизної продукції в Україні. До державного бюджету надійшло 105,2 млрд грн, з яких 85,9 млрд грн (81,7%) — саме від виробленої в Україні аграрної продукції.