У Міністерстві аграрної політики та продовольства вказують, що сукупна вартість посівної кампанії цього року може скласти орієнтовно 292,3 млрд грн, що на 10% вище минулорічних затрат.
Про це йдеться у матеріалі AgroPortal.ua «Посівна-2023: план-мінімум коштуватиме на 40% дорожче».
Щодо вартості весняної кампанії, то у профільному міністерстві зазначають про відчутніше зростання — на 17%, до 228,2 млрд грн.
Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький деталізує, що «доволі помірне зростання сукупних витрат на посівну кампанію цього сезону є наслідком загального скорочення посівних площ — орієнтовно до 5% порівняно з 2022 роком, а також доволі відчутного зменшення обсягів застосування добрив та ЗЗР, мінімум на 15% і 10% відповідно».
Щодо ярих, то, за словами чиновника, очікується зростання частки технічних культур (олійні, цукровий буряк), вартість посівів яких традиційно вища.
«Щодо вартості окремих складових, незважаючи на скорочення обсягів внесення, добрива залишаються найбільш витратною складовою. В структурі посівних робіт цього сезону на добрива припадає 32-35% усіх витрат. Насіння — 22-24%, ЗЗР та паливо — 15% та 8% відповідно», — резюмує Тарас Висоцький.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Понад 85% дизельного пального в аграрному секторі використовується безпосередньо під час польових робіт, третина з них — під час жнив.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.