Про це під час Міжнародного форуму «S-FRUIT TRANSFORMATION 2020» розповів керівник напрямку розвитку аграрних ринків проєкту USAID Микола Гриценко, передає кореспондент AgroPortal.ua.
За його словами, необхідно змінювати технології виробництва та поліпшувати співпрацю між пасічниками та фермерами.
«Щоб бджоли ефективно працювали на ягідниках, треба втілювати систему дресирування. У результаті вони можуть працювати на них 2-3 дні, а далі — шукатимуть інші культури, мінятимуть їх. Це — ціла система переміщення, плюс врахування погодних умов, рельєфу», — зазначив він.
За його словами, в Україні це раніше не вивчали. І сьогодні в нашій державі така робота розпочинається.
«У цьому сезоні хочемо пілотувати оригінальний для України проєкт із залученням іноземних інвестицій та американських, європейських експертів. Це — впровадження сучасної системи підвищення продуктивності плодово-ягідної продукції за рахунок ефективного бджолозапилення у садах, на ягідниках», — підкреслив експерт.
Гриценко додав, що впровадження такого підходу може виключити використання пестицидів, підвищити продуктивність і якість продукції.
«Плануємо до осені утворити майданчик: біржу послуг і попиту на них», — підсумував він.
Ірина Кравченко, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

Регіональні управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів нагадали аграріям, що до 1 березня необхідно подати плани-схеми розташування насінницьких посівів перехреснозапильних культур.

Запилення бджолами на ріпаку дає плюс 10-20% до урожайності, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів зазвичай достатньо 4 бджолосім’ї.

У Великій Британії стартувало пілотне дослідження, яке може суттєво змінити принципи вирощування фруктів у Європі. Проєкт із моніторингу запилення в реальному часі покаже, як інноваційні технології впливають на мікроклімат у тунелях, поведінку джмелів, а отже і на врожайність фруктів.

Урожайність товарного соняшнику приблизно на 40% залежить від запилення бджолами, бобових і трав — на 80%, фруктово-ягідних насаджень — від 80 до 99,9%.

Успішний агробізнес сьогодні — це не лише технології та врожайність, а й повага до довкілля, партнерів і споживачів.