Про це йдеться у новому консенсус-прогнозі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
«Бюджетне стимулювання, запроваджене для підтримки населення та бізнесу, зберігатиме високі позиції, що має своє відображення у розмірі дефіциту бюджету, який за оцінками експертів порівняно з 2020 р. поступово зменшуватиметься, але буде вищим за попередні оцінки (консенсусна оцінка на 2021 р. становить «мінус» 4,9% від ВВП проти «мінус» 3,4% попередньої оцінки консенсус-прогнозу, на 2022 р. — «мінус» 4,3% на відміну від «мінус» 2,8%)», — йдеться у повідомленні міністерства.
Як зазначається, в умовах виходу на траєкторію зростання поступово збільшуватиметься потреба у робочій силі й рівень безробіття знижуватиметься, але не вийде на допандемічний рівень (консенсусна оцінка на 2021 р. зберіглася на рівні попередньої та становила 9,2%, на 2022 р. — дещо підвищилася до 8,7% на відміну від попередніх 8,5%).
Консенсусна оцінка інфляції (у розрахунку грудень до грудня) на 2021 р. становить 7,4% проти 6% (попередньої оцінки консенсус-прогнозу), на 2022 р. — 6,6% на відміну від 6% відповідно.
«У 2023-2024 рр., на думку експертів в Україні, триватиме зростання економіки на рівні 3,5% у 2023 р. та 3,9% у 2024 р., а інфляція повернеться до цільових орієнтирів НБУ (5,7% у 2023 р. та 5,1% у 2024 р.)», — додали у міністерстві.
Головними консенсус-меседжами є: динамізм і невизначеність поточної ситуації як в Україні, так і у світі, що наразі формується під впливом фактору пандемії та вакцинації, запроваджених заходів підтримки економіки з боку влади різних країн; існування ряду ризиків, що створюють загрозу для сталого зростання вітчизняної економіки; відновлення зовнішнього попиту та можливості й обмеження, які у зв'язку з цим може отримати Україна; зростання витратності, що наразі підживлює інфляційні процеси в Україні та світі, але згасатиме з часом; важливість для України відновлення інвестиційної активності: джерела, роль державної політики в цьому процесі та ризики.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Споживчі ціни в Україні у серпні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 8,1% (у липні показник складав 7,7%).

Перебудова логістичних ланцюгів після російських атак по підприємствах, складах і розподільчих центрх збільшує витрати бізнесу.

Споживчі ціни в Україні у липні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,7% (у червні показник складав 7,2%).

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Споживчі ціни в Україні у червні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,2% (у травні цей показник складав 8,2%).

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.

Споживчі ціни в Україні у квітні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 8,6% (у березні цей показник складав 7,9%).