Coyote Bakery. Ветеран ЗСУ запустив виробництво печива без борошна
Ветеран масштабує виробництво м’ясних снеків у Львові
31 травня 2025, 06:28 558
Ветеран війни Сергій Жуковський, який втратив обидві руки під час бойових дій, сьогодні продовжує свою підприємницьку діяльність. Майже два десятки років він будував бізнес на рідному Запоріжжі — займався продажем сільгоспзапчастин. Та війна змінила все. Тепер у Львові разом із родиною Сергій розвиває власну справу — крафтовий бренд м’ясних снеків «Сушена радість».
«Вперше м’ясні снеки я спробував ще під час служби в ЗСУ восени 2022 року — тоді волонтери надіслали джерки та кабаноси. Частину з них разом із літнім одягом переслав додому. Смаколики сподобалися моєму старшому сину», — розповів під час прямого ефіру в Instagram для AgroPortal.ua Сергій Жуковський.
Після другого поранення, реабілітації в центрі Superhumans і перших протезів Сергій проходив багато навчальних курсів. Там, жартує, дівчата постійно нагадували: «Скільки можна вчитись — час щось запускати».
На чергове навчання потрібно було їхати з бізнес-ідеєю. Під час обіду вдома Сергій сказав, що готовий працювати, але не знає, з чого почати. І тоді син нагадав про джерки. Для реалізації такого бізнесу підприємець залучив грантові кошти, сума яких склала 1,7 млн грн.
Сергій Жуковський з дружиною
«Під час підготовки до першого гранту я заздалегідь домовився з двома постачальниками м’яса. Усі документи, окрім рахунків, були готові — їх обіцяли надати пізніше. Та коли заявку вже подали, обидві компанії відмовили у співпраці, знаючи, що це ветеранський бізнес», — розповідає Сергій.
У ситуації, що склалася, допоміг львівський ресторатор, у якого ветеран колись був на екскурсії, і той тоді зауважив: «У львівського бізнесу свої правила. Якщо будуть питання — звертайтесь».
Ресторатор допоміг налагодити контакт із постачальником сертифікованої сировини — компанією «Галицька свіжина», яка працює офіційно й за перерахунком.
Саме з ними і співпрацює «Сушена радість» до сьогодні. «Мені подобається, що сировину привозять прямо під виробництво. До речі, це вже наше друге приміщення. У ньому зараз 10 дегідраторів, хоча задіяна в роботу лише половина машин, потужність мережі дуже слабка», — розповідає власник бренду.
Роботу «Сушена радість» розпочала з двох видів м’яса — курятини й свинини — і шести смакових варіацій. Згодом додали індичку, телятину та кабаноси.
Сьогодні переробляють близько 50 кг свіжого м’яса, з яких виходить 15 кг готових снеків на день. На місяць потенційно бренд може виробляти до 400 кг сухої продукції — це той обсяг, який потягнуть наявні потужності.
«Усі розрахунки щодо виробництва я спочатку брав з інтернету, але на практиці виявилося, що вони не відповідають реальності. Продавці дегідраторів писали, що в камеру вміщується 20 кг м’яса, виробники стверджували, що під час сушіння втрачається 40–50% ваги. А за фактом усе не так. Тому ми все адаптували самостійно, під себе», — ділиться досвідом Сергій Жуковський.
У планах виробника — розширення асортименту гострими смаками та екзотичними видами м’яса. Жінки, зазначає, більше купують джерки з курки та індички, а чоловіки — зі свинини та телятини.
Продають продукцію вроздріб, з деякими ветеранськими бізнесами є оптові домовленості. Дуже виручають ярмарки: на одному можуть продати 10–15 кг готової продукції.
«Щоб потрапити на торгову полицю, потрібно пройти сертифікацію — і ми вже на пів шляху до цього. У планах — масштабування бізнесу через франшизу, щоб «Сушена радість» з’явилася в інших регіонах України. Її зможуть брати ветерани або члени їхніх родин», — зазначає підприємець.
Окрім сім’ї Сергія, до бізнесу залучені й наймані працівники, серед яких — член родини ветерана та особа з інвалідністю ІІ групи, отриманою внаслідок війни.
«Мої працівники отримують по 20 тис. грн, а я як власник — 10–15. Фактично виходить, що працюю на свою команду. Бізнес ще на етапі розвитку, але вже наступного року планую вирости та вийти на стабільний прибуток», — прогнозує Сергій Жуковський.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
