Фактично оригінатором є матінка-природа, тож усі виробники користуються її здобутками, використовуючи при створенні мікродобрив елементи живлення на рівних правах. Проте подекуди підключається маркетинг, який в обгортці преміального оригінального продукту пропонує прості сполуки. Звісно, є винятки, коли комбінації певних активних діючих сполук, зокрема, амінокислот, водоростей або сумішей з мінеральними елементами живлення дають ефект синергії. І тоді умовні 1+1 дорівнюють не 2, а 3. Тобто, правильна робота фізіологів та хіміків-розробників компаній із виробництва мікродобрив дають дуже позитивний ефект щодо використання простих і зрозумілих компонентів.
Мікродобрива: як зробити правильний вибір
10 листопада 2025, 06:40 928
Український ринок пропонує широкий асортимент мікродобрив як іноземного, так і вітчизняного виробництва. Підбираючи препарати, варто звертати увагу на деякі нюанси. Зокрема, ключовою є специфіка використання того чи іншого продукту.
Про це розповів продакт-менеджер Vitagro Partner Григорій Кобзар.
Фахівець зауважив, що на відміну від сортів та гібридів рослин, де селекціонери створюють оригінальні новинки, у сегменті мікродобрив поняття «оригінальний продукт» є дуже умовним. Адже мова йде про використання відомих усім елементів живлення, зазвичай — хелатованих металів.
Григорій Кобзар, продакт-менеджер Vitagro Partner
Він зауважив, що виробники подекуди застосовують неординарні елементи живлення, які використовується рослинами не повною мірою, проте мають потужний вплив в умовах гострого дефіциту певного елементу. Мова йде про титан, кремній або нікель.
Григорій Кобзар нагадав, що такий елементи як фосфор — не є металом, тож позитивно сприймається рослиною, адже вноситься у вигляді аніону.
Натомість, елементи живлення, що вносяться в вигляді катіонів — рослиною сприймаються тяжко, через електрофізичний бар'єр на поверхні листків. Фізіологи вирішили це питання шляхом введення хелатуючого агента в систему добрива. Тож обираючи мікродобриво варто в першу чергу звертати увагу на цей аспект.
Григорій Кобзар, продакт-менеджер Vitagro Partner
Наразі використовують різні хелатуючі агенти, що вберігають катіон від реакції з компонентами суміші. Різниця між ними суттєва й полягає у хелатоутворюючій здатності та можливості «затягнути» більшу кількість діючої речовини всередину рослини. Ринок пропонує широкий асортимент сполук, зокрема: DTPA, LSA, ОЕДФ тощо. Проте еталонним хелатуючим агентом на ринку вважається EDTA. Він забезпечує доволі потужний зв'язок з катіоном, що дозволяє змішувати продукт із фосфорними добривами, які активно реагують на катіони і утворюють нерозчинні солі.
За його словами, якщо у препараті немає хелатуючого агента, виробники компенсують його брак великою кількістю діючої речовини. Такі мікродобрива зазвичай побудовано на основі сполук оксидів (зокрема цинку) або сульфатів металів.
Одним з важливих маркерів, на який варто звертати увагу обираючи мікродобрива — є спосіб внесення (у кореневу зону або ж по листку).
«Коли мова йде про кореневе внесення, в першу чергу варто звертати увагу на дефіцит елементів у грунті. Натомість по вегетації вносять ті елементи, до браку яких найбільше чутлива рослина і на які вона найбільше відгукується», — підкреслив Григорій Кобзар.
Продакт-менеджер Vitagro Partner зауважив, що для максимального засвоєння певного елемента живлення ґрунтом потрібні сприятливі умови. Зокрема, температура ґрунту, кількість вологи, робота мікробіоти тощо.
Натомість внесення по листку компенсує дефіцит певного елементу та дає можливість рослині без стресу проходити критичні фази розвитку. Тож такі критичні мікроелементи — потрібно застосовувати напередодні входження рослини у фазу продуктивності. На прикладі весняної роботи з озимою пшеницею — це фаза кущення, коли формується кількість продуктивних стебел. Далі фаза виходу в трубку, коли формується кількість колосків у колосі, та фаза прапорцевого листка, коли ми працюємо над кількістю зернят у колоску.
«Відповідно у період кущення маємо забезпечити активну роботу кореневої системи за допомогою цинку та міді. Перед початком виходу в трубку варто застосовувати мікродобрива, які містять марганець та мідь. А по прапорцевому листку найкраще працювати міддю і магнієм. Тобто мідь є основним елементом підживлення пшениці. У випадку озимого ріпаку таким критичним елементом є бор», — розповів Григорій Кобзар.
Фахівець зауважив, що рослина зазвичай демонструє людині певний дефіцит того чи іншого елементу коли вже відбулась втрата. Зокрема, якщо пшениці бракує міді, ми побачимо закручування молодого листка та підсихання кінчиків. Проте краще провести лабораторне дослідження на вміст елементів живлення в рослині, ніж орієнтуватись на її стан, коли вона фактично сигналізує про проблему.
Григорій Кобзар, продакт-менеджер Vitagro Partner
Це має бути або функціональна діагностика, коли ми перевіряємо активність хлорофілу і його відгук на внесення елементів живлення, або озолення рослинного матеріалу, тобто визначення кількісного вмісту елементів живлення в тканинах. Озолення варто робити хоча б один раз на сезон, перед найчутливішою фазою розвитку (для озимої пшениці — кінець кущення або підпрапорцевий листок). Відповідно дефіцит живлення по елементах — варто покрити шляхом внесення мікродобрив по листку. Також, проводячи функціональну діагностику, можна визначити, на які з дефіцитних елементів живлення найкраще зреагує листок.
Григорій Кобзар радить тестувати продукти на площі 10-20 гектарів перед масовим запровадженням на полях агропідприємств, порівнюючи новинки з вже існуючими рішеннями в господарстві. Також важливо підбирати заходи під потребу культури, її вимоги та особливості вирощування. Крім того, потрібно звернути увагу на сумісність мікродобрив із компонентами бакової суміші.
«Подекуди внесення мікродобрива спільно з іншими компонентами бакової суміші може дати непрогнозований результат, на кшталт зменшення дії пестицидів або випадіння компонентів суміші в осад. Найбезпечніше рішення, яке ми в результаті обрали для себе, є використання хелатуючого агенту EDTA», — уточнив Григорій Кобзар.
На переконання фахівця, важливо звертати увагу на pH добрива й чи рекомендовано воно до змішування з високочутливими до лужного гідролізу препаратами. Якщо, наприклад, таких рекомендацій немає, то треба обов'язково уточнити їх у компанії-виробника, щоб унеможливити зменшення ефективної дії баковій суміші.
Також дуже важливим маркером є рекомендації виробника щодо внесення певної кількості добрива на гектар. Якщо рекомендація по використанню спонукає до внесення великої кількості діючої речовини, то виникають певні сумніви стосовно ефективності використання одиниці діючої речовини на літр препарату.
«Враховуючи те, що виробники використовують однакові діючі речовини, може виникнути питання: чи рослина не звикає до одного і того самого мікродобрива, і чи не варто поміняти на інше? Відповідь: ні, рослина не звикає, і ефективність залежить тільки від влучного компенсування дефіциту. Також, рослина абсолютно адекватно реагуватиме на мікродобриво українського або іноземного виробництва, якщо вони зроблені за однаковими стандартами якості і мають спільний хелатуючий агент. Натомість застосування альтернативних технологій варто проваджувати виключно після виробничих випробувань. Не бійтеся випробовувати продукти різних виробників і обирайте найкращих для себе», — підсумував Григорій Кобзар.
