Хелен, розкажіть, будь ласка, про фінансові рішення, які «Сингента» пропонує українським сільгоспвиробникам.
Хелен Феірлемб: В Україні буває непросто будувати бізнес, а при нестабільній політичній і економічній ситуації — викликів ще більше. В таких умовах сільгосптоваровиробникам дуже важливо вміти управляти ризиками. Йдеться про коливання цін, величину витрат, доступ до фінансування та ін.
Наприклад, англійський фермер що робить? Купуючи добрива або інші ресурси, він прораховує маржу. В Україні інакше. Але українські сільгоспвиробники — просто молодці, ми їх обожнюємо: незважаючи ні на що, вони не здаються і продовжують працювати, вони дуже хоробрі, ділові.
«Сингента» пропонує багато фінансових рішень, але якщо говорити про основні, то це форвардні закупівлі, аграрні розписки, продукти з агрострахування.
В цілому наші програми розраховані на весь сезон — від посіву до збору врожаю. На кожному етапі працюють свої ефективні інструменти. Наприклад, програма «Форвард Плюс» дає можливість господарству ще до початку сезону встановити і зафіксувати ціну на урожай. При цьому якщо ціни почнуть рости, то учасник програми може перезафіксувати ціну в сторону зростання.
Ви прив'язуєте ціну до біржової?
Хелен Феірлемб: Укладаючи контракт в ході посівної, ми фіксуємо оплату в доларах з прив'язкою до Чиказької біржі. Програмі вже три роки й клієнти дуже задоволені, оскільки впевнені і в нас, і в ціні.
Як Вам вдається цю впевненість отримати?
Хелен Феірлемб: Постійний контакт з сільгосптоваровиробниками: організовуємо індивідуальні зустрічі, запрошуємо на спільні семінари міжнародних трейдерів, іноземних фахівців за фінансовими інструментами, ділимося досвідом, консультуємо.
Наприклад, ми запросили трейдерів з Женеви, їздили з ними в Чернігів і Черкаси. Ми сидимо за столом і вони розповідають, як вони працюють, як вони заробляють гроші, а місцеві господарства задають питання.
Ми намагаємося навчати українських аграріїв, розповідаючи про можливості та вигоди, а вибір вони роблять самі. Намагаємося зробити так, щоб їм було зрозуміло та вигідно. Звичайно, зважитися їм важко, але практика показує, що в світі так працюють всі. Наприклад, 67% американців використовують біржі. Тут головний аргумент — це цифри.
Які плани по форвардних закупівлях на 2017 р.?
Хелен Феірлемб: Наступного року ми постараємося зробити те, що робимо в Англії, ця програма мені дуже подобається: коли невеликі господарства разом можуть вийти на форвард.
Йдеться про кооперацію?
Хелен Феірлемб: Ні. Навіщо прив'язувати людину? Вони можуть це робити в договірному вигляді з нами. В Україні дуже багато невеликих господарств, тому, сподіваюся, дана програма успішно запрацює.
Ви вже вибрали пілотну область для проекту?
Хелен Феірлемб: Для цього не потрібен певний регіон, але господарства відбирати, звичайно, будемо.
Що стосується аграрних розписок, чому аграрії не поспішають активізуватися в даному напрямку?
Хелен Феірлемб: В минулому році ми оформили аграрних розписок на 3 тис. т продукції, в цьому — приблизно на 18 тис т. Рух вперед є. Однак є і стримуючі фактори. Наприклад, не вистачає остаточного рішення Державної фіскальної служби щодо того, як буде проводитися стягнення в разі дефолту. Без цього складно розвиватися, адже кожен хоче бути впевненим в тому, що ніяких неприємних сюрпризів не буде.
На Вашу думку, чому банки не поспішають брати участь в проекті з аграрних розписок?
Хелен Феірлемб: Я думаю, що вони чекають на відповідь від Нацбанку по оподаткуванню.
А що пропонуєте зі страхування?
Хелен Феірлемб: В Україні страхують свій урожай до 5% аграріїв — це дуже низький показник порівняно із західними країнами. Причина — недовіра до страхування через розчарування в минулому, відсутність зрозумілої схеми виплат. Але ми розробляємо пропозиції, в яких аграрії можуть бути повністю впевненими.
У нас є кілька продуктів з різних видів страхування. Програма індексного страхування «МетеоЗахист» і програма агрострахування «Ваш урожай — наша турбота» — одні з найновіших. Обидві розроблені спільно зі світовими лідерами в агросфері. Якщо перша — це спеціальний страховий продукт від погодних умов, то друга пропонує захист посівів від усіх ризиків, окрім війни.
Як стежите за погодою?
Хелен Феірлемб: Наприклад, в програмі «МетеоЗахист» ми створили спеціальний погодний індекс і позначили, за яких погодних умов настає страховий випадок. За допомогою метеостанцій, супутників, ми стежимо за змінами в атмосфері, отримуючи незалежний зріз, повністю виключаючи людський фактор. Якщо наступають обумовлені погодні умови — фермер отримує виплату, якщо погода була сприятлива — немає виплат.
Були виплати?
Хелен Феірлемб: Так, і цей варіант страхування цікавий фермерам, адже вони не можуть контролювати погоду, але можуть застрахуватися від її негативних наслідків.
І все ж фермери — дуже недовірливі.
Хелен Феірлемб: Насправді, це не так вже й погано. Фермери знають про проблеми, але не завжди розуміють, як їх вирішити. Ми, вивчаючи господарство, надаємо індивідуальне рішення. Українські фермери дуже розумні, вони не просто виживають, але і рухаються вперед. Можна зараз зателефонувати комусь із клієнтів і почути у відповідь, що вони будуть притримувати врожай через посуху в Бразилії або хочуть поговорити про ціни на Чикаго. І це фантастика, 10 років тому такого не було.
Можна сказати, що українські аграрії поступово стають не просто виконавцями, а й лідерами?
Хелен Феірлемб: Лідери вірять в те, що роблять і можуть показати через приклад, як працювати в різних обставинах, навіть непередбачених. Українські аграрії можуть стати лідерами.
Який у Вас стиль управління?
Хелен Феірлемб: Скажу чесно: я обожнюю фінансові рішення! Вони прекрасні, оскільки приносять користь, тому я іноді буваю дуже конкретною і дуже жорсткою тоді, коли це необхідно, але у мене завжди присутнє почуття гумору.
Якими якостями повинні володіти люди, щоб потрапити в Вашу команду?
Хелен Феірлемб: Перш за все, мати почуття гумору, адже ми проводимо на роботі дуже багато часу. Крім того, запрошуючи нові кадри, ми дивимося на потенціал людини, на її бажання працювати — горять чи не горять її очі.
Ви за професією викладач, але зараз працюєте з сільським господарством. Як це відбулося?
Хелен Феірлемб: Я філолог російської мови, викладала два роки. Але в якийсь момент зрозуміла, що не хочу вчити чужих дітей, а хочу пригод (посміхається).
Дякую Вам за приділений час.
Алла Стрижеус,AgroPortal.ua

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Joint War Committee (JWC) розширив перелік районів підвищеного воєнного ризику майже на всю акваторію Чорного моря. Нові умови планують застосовувати з 19 вересня.

Уряд розробляє механізм формування спеціального фонду для компенсації збитків бізнесу із цільовим обсягом близько $3-4 млрд.

Почати пивоварну справу можна з приблизно 45 тис. грн — без урахування документів на реєстрацію виробництва, ліцензії тощо.

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

Kernel («Кернел») та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали грантову угоду на €500 тис. для реалізації інвестиційної програми компанії у сфері людського капіталу загальною вартістю €1 млн.

На сезон 2027/28 насіння соняшнику гібрида НК Конді селекції компанії Syngenta аграрії можуть придбати у LNZ Group. Саме ця компанія отримала ексклюзивні права на вирощування та реалізацію цього гібрида на українському ринку.

Фінансова підтримка від банків і програм, які вони пропонують, дає змогу аграріям не лише стабільно працювати, виконувати зобов’язання, експортувати та переробляти всередині країни мільйони тонн зерна, а й залишатися фінансово ефективними, розвиватися та використовувати інновації в усіх сегментах виробництва.

Kernel отримав першу в Україні товарну аграрну ноту.

Багато компаній повертаються до форвардного виду контрактування. Про це вже заявили Kernel і Cargill. Це дуже хороший знак, який демонструє, що український зерновий ринок знову стає цивілізованим — таким, як до початку повномасштабного вторгнення. Тоді укладалися й форвардні, й ф'ючерсні контракти, а вітчизняний ринок був повністю інтегрований у світову економіку.
