Про це свідчать дані на сайті парламенту.
Так, ініціаторами законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (№36556) виступили понад два десятки народних депутатів від фракцій «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська солідарність», групи «Довіра».
«Законопроектом пропонується доповнити пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України новим підпунктом «г», якими встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103; 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00,1207», — йдеться у пояснювальній записці до документу.
За цими товарними позиціями відповідно до УКТ ЗЕД класифікуються: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмiнь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєвi боби), 1204 00 (насiння льону), 1205 (насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (насiння соняшнику), 1207 (насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки).
В документі зазначається, що аналіз, проведений УКАБ на підстаів даних USDA та операторів ринку щодо окремих видів олійних та зернових культур (соняшник, ріпак, кукурудза), показує, що зниження ставки ПДВ з 20% до 14% по операціях з їх реалізації не призведе до масштабних викривлень у структурі надходжень/втрат ПДВ для жодної із зацікавлених сторін (держава/підприємство).
«Дохідність вирощування таких культур і торгівлі та сальдо доходів бюджету залишаться без змін. Переробні підприємства зможуть зекономити 6% видатків при закупівлі продукції за рахунок менших податкових зобов«язань виробника. Але при цьому зникнуть стимули для оптимізації податкових зобов'язань — «скрутки». Відбудеться детінізація аграрного виробництва. Бюджет отримає суттєві переваги», — пояснюється у документі.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу проєкт закону «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції) (№15364).

Уряд розробляє механізм формування спеціального фонду для компенсації збитків бізнесу із цільовим обсягом близько $3-4 млрд.

Майбутня система страхування воєнних ризиків має бути добровільною для бізнесу, а її фінансування не повинно здійснюватися шляхом підвищення ПДВ або іншого додаткового фіскального навантаження на українські компанії.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).