Зрошення земель

Організація водокористувачів «Сила Дніпра», що на Київщині, модернізує меліоративну інфраструктуру на Бортницькій зрошувальній системі, впроваджує сучасні технології поливу та планує збільшити площу зрошення більш ніж на 400 га.

Через зміну клімату та дефіцит вологи вирощування картоплі в більшості регіонів України дедалі більше залежить від зрошення. Водночас без поливу цю культуру наразі успішно вирощують лише в окремих областях.

Рахункова палата України проводить аудит діяльності (ефективності) органів виконавчої влади з відновлення, експлуатації та модернізації меліорованих систем.

За останні два роки зроблено квантовий стрибок у реформі гідротехнічної меліорації. Об’єднання водокористувачів (ОВК) продовжують створюватися, вони отримують майно на свій баланс, запускають полив земель, залучають інвестиції, проводять модернізацію мереж.

Крапельне наземне зрошення у фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині використовували з 2011 року. Відновили його після деокупації.

Одещина та Житомирщина стали пілотними регіонами для наступного етапу реформи меліорації земель. Ці області обиралися з урахуванням особливостей кліматичного складника та показника спроможності до госпрозрахункової діяльності.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.

На Одещині планують масштабно відновити Дунай-Дністровську зрошувальну систему на площі близько 48 тис. га, що вимагатиме комплексного розвитку логістики, переробки та енергетики всього регіону Бессарабії.

Цьогоріч на правобережжі Херсонщини площі зрошення планують збільшити ще на 1 тис. га. На початок червня 2026 року вже вдалося відновити полив на 4 тис. га.

Сьогодні, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста. Нові виклики та підвищена відповідальність останніми роками глибоко трансформують цю професію, надаючи їй ще більшої ваги.

Кабінет Міністрів України скасував надмірні вимоги до організацій водокористувачів як отримувачів державної підтримки.

Використання зрошувальних систем на Дніпропетровщині стає економічно невиправданим через стрімке зростання тарифів на воду.

Філії державної установи «Українські гідромеліоративні системи» уклали 144 договори на надання послуг зі зрошення в межах поточного сезону.

В Україні понад 2,2 млн га зрошуваних земель та 3,3 млн га осушуваних — це найбільша меліоративна мережа в Європі. До 2021 року, незважаючи на зношені на 85% системи, під поливом було 525 тис. га. Після знищення Каховського водосховища поливні площі скоротилися до 130 тис. га.

У червні 2024 року підприємство «Рост Агро» зареєструвало обʼєднання водокористувачів (ОВК) «Джерело 1» і паралельно розробило план реалізації та реконструкції вже наявної меліоративної системи. Також подалися на конкурс для отримання міжнародної фінансової підтримки.

Сьогодні за впровадженням систем меліорації Одеська область посідає перше місце, Полтавщина та Черкащина ділять між собою другу позицію.

У 2022 році стартував закон про ОВК, у березні 2026 року був підписаний закон про створення операторів ОВК, тобто реформа відродження меліорації триває. Держава в межах фінансових можливостей підтримує цей напрям, допомагають і міжнародні партнери.

Коли говоримо про зрошення, більшість аграріїв найперше думають про насосну станцію або дощувальні машини. Але на практиці одна з найдорожчих помилок часто ховається під землею — у трубопровідній мережі.

Президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі офіційно запустив масштабний аграрний проєкт «Нова Дельта», який передбачає вирощування пшениці та інших культур на землях, відвойованих у пустелі.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.