У румунському чорноморському порту Констанца вчора, 28 квітня, судно Unity N завершило завантаження 71 тис. т української кукурудзи — вперше після початку війни.
Сільгосппідприємства не мають великих запасів ліквідних коштів, тому протягом березня намагалися реалізувати частину залишків продукції, яка знаходяться на складах. Зробити це сьогодні дуже складно. Тому основною проблемою майбутнього сезону буде реалізація вирощеного врожаю.
Наразі в Україні є логістична проблема, пов’язана з блокуванням портів, і велику кількість зернових неможливо експортувати, оскільки єдиний шлях — це їх вивезення наземним транспортом до Європи. Тому деякі фермери розглядають картоплю як альтернативу зерновим.
На Миколаївщині закриті порти, і невідомо, коли вони відкриються. В області повні ангари зерна, олії тощо. Потрібно вивозити їх на мирну територію і продавати.
Очікуване скорочення ярих посівів щонайменше на 20% в Україні вже однозначно несе перспективи збереження високих цін і в новому сезоні
З початку вторгнення росії в Україну на світових зернових ринках ростуть ціни, і підстав для цього достатньо. Війна не дозволить провести посівну в Україні в повному обcязі, експорт практично зупинено, а чорноморські порти закриті. Головними тригерами ринків стали питання — коли припиниться війна і як швидко Україна відновить експорт.
У важкий для України час, коли логістичні шляхи через морські порти порушені, ТОВ «Бердичівський елеватор» налагодило послугу контейнерного авто- та залізничного відвантаження потужністю 10 контейнерів на день.
Під урожай 2022 р. озимими зерновими було засіяно 7,6 млн га, що на 7% менше, ніж роком раніше (8,2 млн га) та практично співпадає з показником 2020 р. Загальна площа під ярими зерновими та зернобобовими може скласти 4,7 млн га, що на 39% нижче за показник попереднього року.
Попри війну в Україні розпочалася посівна кампанія, хоча цього року вона відбудеться не на всій території. До сівби ярих культур приступили вже 11 областей.
Вплив російсько-української війни на продовольчу безпеку вже відчувається у зростанні цін на продукти харчування та дефіциті основних сільгоспкультур у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (MENA).
Цьогоріч на Прикарпатті прогнозується, що сільськогосподарські підприємства ярими культурами засіють 134 тис. га, а особисті селянські господарства — 110 тис. га.
Посівна-2022, окрім складних умов і нестачі необхідних ресурсів для проведення весняно-польових робіт, має ще один визначальний фактор — лінію фронту. Разом ці складові вплинуть як на кількість, так і на якість майбутнього врожаю.
Враховуючи воєнну ситуацію в Україні, аграрії Хмельниччини внесли зміни до структури посівних площ, зокрема на 15 тис. га збільшені обсяги посіву продовольчих зернових та круп'яних культур, таких як пшениця, гречка, ячмінь і горох, за рахунок зменшення обсягів сівби кукурудзи на зерно та сої.
Одеське органічне підприємство «Дунайський аграрій» планує продовжувати експорт фуражних зернових культур, адже вони непридатні до виготовлення хлібобулочної продукції.
Уряд Камеруну заявляє, що війна росії проти України вже стала причиною дефіциту пшениці, який призвів до 40% зростання цін на хліб.
Ярі культури в поточному році у Вінницькій області планується посіяти на площі 1172 тис. га.
Озимі зернові культури українські аграрії посіяли восени ще в мирний час, і вони можуть забезпечити продовольчу безпеку України навіть за відсутності посівів ярих культур.
Викуповувати збіжжя у аграріїв держава не буде. Є лише можливість викупити пшеницю, яка включена до переліку ключових соціальних продуктів.
Індія прагне скористатися нинішніми потрясіннями на світовому ринку пшениці, спричиненими війною в Україні, щоб збільшити власну вагу на світовому ринку зернових.
Українські сільгоспвиробники, де дозволяє ситуація, вже вийшли в поля на підживлення озимих і зазначають, що посівну проведуть по максимуму. В усіх є розуміння, що Україна повинна посіятися, адже сьогодні від кожного фермера залежить продовольча безпека та економічна стабільність країни.