Вплив російсько-української війни на продовольчу безпеку вже відчувається у зростанні цін на продукти харчування та дефіциті основних сільгоспкультур у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (MENA).

За даними ООН, наслідки впливають на регіон MENA і поширюються на найбільш вразливі країни світу, включаючи Африканський регіон, де найбідніші люди знаходяться в зоні найбільшого ризику. Попередження прозвучало на тлі зростаючого занепокоєння міжнародної спільноти, що тривала війна призведе до ескалації глобального голоду та бідності.

Залежність від українського зерна

Найбільші імпортери українського зерна, кукурудзи, соняшникової олії та яєць:

  1. Єгипет — 80%;
  2. Королевство Саудівська Аравія — 60%;
  3. Республіка Ліван, Лівія — 60%;
  4. Ірак — 60%;
  5. Об’єднані Арабські Емірати — 40%.

Ці країни займають велику частку в відсотках експорту сільгосптоварів із України, а також подальшого експорту до країн MENA та Африканського регіону. Українська криза змусила ряд країн закрити експорт для збереження власної харчової безпеки. Тому можна сказати, що незахищеними залишаються саме країни Африки, які можуть залишитись без продовольства взагалі. 

Загальний імпорт Єгипту з України в 2021 році склав близько $1,5 млрд, а зерно є найважливішим єгипетським імпортом з України вартістю близько $1,2 млрд (пшениця з вартістю $690 млн + кукурудза вартістю $461 млн), що становить 75% загального імпорту Єгипту з України, за яким слідують рослинні олії як другий за значимістю імпорт харчових продуктів до Єгипту з України на суму $81 млн у 2021 році.

Кількість єгипетських харчових компаній, які експортували до України в 2021 році, становила близько 46, у тому числі 14 компаній, експорт яких перевищує $100 тис. на загальну суму $2 млн, що становить 61% від загального експорту промислової продукції до України в 2021 році.

Я вважаю, що Єгипет є ключовою країною у підтримці миру та стабільності в Африці та на Близькому Сході. Але аграрна криза та воєнні дії ставлять під загрозу стабільність в Африці, тому що Єгипет тимчасово заборонив експорт продукції, яку вважає стратегічною, та шукає інші ринки постачання сільгосппродукції. А саме такі як Канада, Австралія, Південна Америка. 

Египет є одним із найбільших партнерів серед країн на Близькому Сході. А також у Єгипті є великий порт, де зберігається велика кількість продуктів для подальшого експорту до країн Африки. Якщо Єгипет призупинив експорт продуктів, Африка може стикнутися з голодом вже найближчим часом, якщо не буде стабільних поставок у даному напрямку. 

3,3 млн т пшениці та 2,2 млн т кукурудзи порівняно з 3 млн т пшениці та 2 млн т кукурудзи потрібно для забезпечення потреб африканських країн, які раніше співпрацювали з Єгиптом.

Вплив російсько-української війни на продовольчу безпеку вже відчувається у зростанні цін на продукти харчування та дефіциті основних сільськогосподарських культур у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (MENA).

Єгипет імпортував зерна в еквіваленті 85% від усього імпорту зерна з України. 

Також Єгипет перейшов від імпортерів природного газу до виробників і експортерів через відкриття газових родовищ на єгипетському середземноморському шельфі. А також Єгипет експортує мінеральні добрива, ціна яких становила від $600-720 за тонну, але при даній ситуації не всі аграрії могли спрацювати, але це була гарна альтернатива між ринками білорусі та росії. Все ж таки компанії з Єгипту могли забезпечити частину постачань мінеральних добрив при добре налагодженій логістиці. 

Імпорт соняшникової олії до Єгипту 

У Єгипті ціни на пшеницю та соняшникову олію підвищилися через залежність Єгипту від росії та України щодо 85% поставок пшениці та 75% соняшникової олії.

У Лівані 22% сімей відчувають нестачу продовольства, а подальше підвищення цін загострить ситуацію. Країна імпортує до 80% пшениці з росії та України, але може зберігати врожай лише приблизно один місяць через вибух у порту Бейрута, який знищив основні запаси зерна в країні.

Також одним із найбільших імпортерів є Об’єднане Королівство Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати. 

Як альтернатива — можна замінити такий обсяг з Індонезії та країн Південної Америки, але ці країни не покриють усі потреби, пальмової олії не вистачить для такої кількості населення, якщо брати до уваги країни Близького Сходу та Середземномор’я, а це близько 500 млн осіб. Якщо розглядати тільки Єгипет, то це 100 млн осіб. Також змінити постачальників на Південну Америку не вийде так швидко, тому що час доставки судна займає до 30 днів. 

Тому також можна прогнозувати нестабільну ситуацію на ринку соняшникової олії у світі. 

Такі арабські країни як Катар, Оман та ОАЕ вже давно задумувались про харчову безпеку, і в стратегії Катару це заплановано до 2030 року. Це було до російського вторгнення в Україну, оскільки в цих країнах уже були подібні ситуації з перебійними поставками харчових продуктів. ОАЕ вже організовує харчовий форум з країнами Південної Америки, тому що розуміє ризики постачання товарів. 

Україна за 30 років незалежності перетворилась з індустріально-аграрної на аграрну країну, тому ці позиції потрібно зберегти та наростити, не дати зруйнувати аграрні виробництва та зірвати посівну кампанію. 

Юліанна Мусса, директор з інноваційних програм та развитку «Асоціації українських і арабських бізнесменів та інвесторів» 

Мультимедіа