Українські сільгоспвиробники, де дозволяє ситуація, вже вийшли в поля на підживлення озимих і зазначають, що посівну проведуть по максимуму. В усіх є розуміння, що Україна повинна посіятися, адже сьогодні від кожного фермера залежить продовольча безпека та економічна стабільність країни.
Фермер Андрій Вертеба мешкає та обробляє землю на території, де сьогодні відносно спокійно, — за 150 км від Києва. В мирний час спеціалізувався на вирощуванні гарбуза, та зараз каже, що культура не на часі.
«Гарбуз йде в основному на експорт, а чи буде він і коли — невідомо. Тому його сіятиму, але на маленьких площах — до 10 га», — розповідає аграрій.
Частина землі вже засіяна озимою пшеницею, і він припускає, що значні площі цього року засіє соєю, адже є достатньо посівного матеріалу, але водночас гербіциду для цієї культури немає і купити поки немає змоги.
«Конкретно мені для проведення посівної не вистачає всього: палива, зовсім немає гербіциду. Насіння гарбуза не продане, тому і коштів для придбання ресурсів немає», — зазначає Андрій Вертеба.
Додає, що якби мав посівний матеріал, то ще б посіяв яру пшеницю чи ячмінь. На думку фермера, зараз це потрібніше. Також думає про вирощування овочів, особливо картоплі.
«Вірю, що прорвемся. Перемога за нами. Слава Україні! Смерть ворогам! ЗСУ — сила!» — впевнений Андрій Вертеба.
Співзасновниця СФГ «Поле щастя», голова СОК «Фермерська родина» та сільськогосподарського дорадчого центру «Фермерська країна» Наталія Табінська розповідає, що львівські фермери планують цього сезону збільшити посівні площі під ярими в області майже на 1 тис га. А в дрібних фермерів плани на диверсифікацію овочів.
Фермер зі Львівщини розповідає, що цього року збирається перекваліфікуватися на стратегічні продукти: картоплю, пшеницю, цукровий буряк.
«Криза буде все одно. Навіть якщо Україні безкоштовно допоможуть, то тільки макаронами, але борошна і цукру нам не дадуть, оскільки ми є світовими виробниками цих продуктів», — зазначає сільгоспвиробник.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

Молдова втратила статус нетто-експортера овочів — нині імпорт перевищує експорт у 15 разів. Внутрішнє виробництво не покриває дедалі більший попит на ринку.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.

Фермери почали збір гарбузів. Зазначають, що врожай кращий, ніж минулого року. Проблема цього сезону — подорожчання сушіння та низькі закупівельні ціни на насіння.