зернові

Цього сезону з України буде експортовано ще приблизно 12 млн т агропродукції включно із зерновими, олійними культурами та продуктами переробки.

Валове виробництво зернових та олійних культур в Україні 2024 року складе близько 74 млн т. З них — близько 52,4 млн т зернових та 21,7 млн т олійних.

Зернові, м’ясо, молоко і риба — це та продукція, яка найбільше споживається у світі та в Україні. Держпродспоживслужба спільно з Мінагрополітики розрозбляє низку заходів щодо цифровізації системи обліку продукції, аби посилити її ідентифікацію.

Утримання впродовж останнього періоду позитивних температур сприяє поступовому відновленню вегетації озимих зернових у багатьох областях. Одночасно до життєдіяльності після зими повертаються й озимі та зимуючі дводольні бур’яни. Надалі до тих приєднаються ярі види, і в комплексі вони за відсутності контролю можуть нанести суттєву шкоду майбутній урожайності.

Світові технології та останні аграрні практики можна побачити в одному з провідних господарств Згурівщини на Київщині. Щоб реалізувати задумані проєкти, які зараз успішно діють у господарстві, його керівник об'їздив багато країн у пошуку ефективних рішень. У своїх прагненнях відкривати нові напрями діяльності для господарства фермер дуже натхненний і наполегливий.

За період повномасштабної війни сотні сільськогосподарських підприємств зазнали руйнувань, а деякі взагалі втратили бізнес. Чи не щодня дістається від окупантів українським аграріям, які працюють на прифронтових територіях або наближені до зон активних бойових дій. Проте сільгоспвиробники не зупиняються і продовжують підіймати економіку та забезпечувати продовольчу безпеку України.

Контроль бур’янової рослинності в посівах зернових культур — значний виклик для аграрія навесні. Велика кількість бур'янів, зокрема дводольних, мають здатність зимувати й відновлювати вегетацію з настанням сприятливих умов, а після цього складно піддаються контролю через невідповідні для обробок погодні умови, притаманні цій порі року.

Глобальне потепління та зміна клімату сьогодні є актуальною темою для багатьох країн, у зоні ризику й Україна. Зокрема, аграрії південних областей вже чітко відчули зміну погодних умов та відсутність вологозабезпечення на власних урожаях. Науковці ж стверджують, що в сільському господарстві потрібно переходити на адаптовані технології, які дають можливість вирощувати зернові та олійні в посушливих умовах та за дефіциту вологи без втрати врожайності. Або ж переорієнтовуватись на вирощування мигдалю та інших культур.

Площі під озимими культурами в Україні нині займають 6 млн га, і близько 13 млн га аграрії будуть засівати ярими. Сезон-2024 мало чим відрізнятиметься від попереднього, а ціни на збіжжя залежатимуть від погодних умов у інших країнах.

У відповідь на низку викликів, які сьогодні постають перед українським ринком насінництва, USAID Агро ініціювала Програму «Підвищення потенціалу насіннєвої галузі зернових, олійних та бобових культур».

Посівні площі під кукурудзою будуть збільшуватися через сприятливі кліматичні умови. Втім, вони не повернуться до довоєнного рівня, оскільки обмежені зростанням площ під олійними культурами.

На сьогодні зареєстровано 910 сортів озимих, 1760 ярих та 1706 олійних культур. Загалом 10183 сорти усіх культур внесено до Державного реєстру сортів рослин, з яких української селекції — 4446 сортів.

До 2033 року в Україні не прогнозується зростання загальної площі зернових та олійних культур.

Ринок ЗЗР за ці два роки у фізичному вимірі зменшився не так критично, як ринок добрив. Проте він певним чином переформатувався, з’явилися нові тенденції, пов’язані зі зміною сільгоспвиробниками підходів до технологій, культур у сівозміні та скороченням витрат на виробництво.

Хоча логістичні зв’язки вже вдалося вибудувати, перевезення агропродукції як автотранспортом, так і залізницею залишаються дорогими. Особливо складно вивезти врожай аграріям із прифронтових областей, адже тарифи захмарні, й не всі перевізники готові до них їхати.

Зернові колосові культури, такі як пшениця, ячмінь та інші, відіграють важливу роль у світовому сільському господарстві та продовольчій безпеці. Ці культури щороку висівають на мільйонах гектарів землі по всьому світу, де це дозволяють погодно-кліматичні умови та придатність ґрунтів.

Логістичні складнощі в агро призвели до ситуації, що зерно, зібране 2022 року, компаніям довелось збувати протягом усього 2023-го, тоді як у мирні часи кінцевий продаж минулорічного врожаю відбувався максимум у травні.

Структура посівних площ у Євросоюзі зміниться у наступні 12 років — аграрії сіятимуть більше сої та бобових, зменшивши площі під зерновими, ріпаком та соняшником.