Україна до жовтня не виконає на 100% усі сім рекомендацій Європейської комісії, але забезпечить виконання всіх узгоджених законодавчих та інституційних кроків.
Питання зниження ПДВ на харчові продукти в межах євроінтеграційних процесів буде розглянуте законопроєктом, який стосується Директиви Ради 2006/112/ЄС.
Шлях вступу України до Європейського Союзу (ЄС) є складним і багатоетапним процесом, який включає в себе низку реформ у різних сферах для відповідності європейським стандартам та нормам. Особливо це стосуватиметься аграрного сектору.
В умовах експортних обмежень аграрії України розглядали різні варіанти диверсифікації діяльності, зокрема і за рахунок розширення посівів круп’яних і зернобобових культур.
У ЄС можна проводити скорочення використання інсектицидів, оскільки аграрії матимуть дотації у разі недозбираного врожаю. А в умовах України це спричинить навантаження на державний бюджет, особливо якщо врахувати, що сьогодні агросектор є донором національної економіки та сільського розвитку.
Зрив росією Чорноморської зернової ініціативи актуалізував питання експорту альтернативними логістичними маршрутами. У Європейській Бізнес Асоціації підрахували, що бізнес може переорієнтувати близько 1-1,5 млн т зерна щомісяця на так звані «Шляхи солідарності».
З початку повномасштабного вторгнення одеський гуртовий ринок «Початок» зіткнувся з численними викликами — це і відтік населення з міста, і релокація певних підприємств, закриття значної кількості закладів HoReCa, нестача кадрів, ракетні удари, блекаут. Скоротилися, а потім і зовсім зупинилися надходження сільськогосподарської продукції з окупованих областей.
Верховна Рада України прийняла законопроєкт №8290 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва».
Україна має всі шанси не програти в конкуренції з Європою, а ось беззастережний вступ до ЄС — не найкраще рішення.
Нове законодавство, що стосується виноробної галузі, практично не узгоджується з галузевими організаціями, а є роботою певних лобістських груп, які пропонують ініціативи під прикриттям євроінтеграції.
Україна та Європейський Союз під час нещодавнього візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва анонсували створення координаційної платформи з метою врегулювання експорту української сільськогосподарської продукції.
Товарність, купівельна спроможність та доступність зовнішнього ринку — це напряму пов’язані речі. Експорт до ЄС надзвичайно сильно вплинув на два явища — зростання товарності та заміну жиру на внутрішньому ринку.
Криза навколо заборони імпорту українського агроекспорту деякими країнами ЄС яскраво продемонструвала характер і масштаб проблем, з якими стикатиметься український бізнес на шляху України до Євросоюзу.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ринок землі завмер: не можна було укладати угоди, оскільки не працювали реєстри. З травня 2022 року почалося поступове відновлення операцій за звичним механізмом. За цей час ринок активізувався, попит перевищує пропозицію, а подекуди інвестори готові викласти до 148 тис./га.
Україна ставить перед собою амбітну мету забезпечити повну інтеграцію до Єдиного ринку Євросоюзу ще до отримання членства в об’єднанні.
Держави Європейського Союзу попередньо підтримали продовження лібералізації торгівлі з Україною ще на рік.
Народні депутати 24 березня проголосували в першому читанні за законопроєкт (№8290), який посилює вимоги до безпечності харчових продуктів та впроваджує європейські норми законодавства.
Аграрії отримають низку переваг від євроінтеграції України.
Загальний стан виконання плану заходів із реалізації Угоди про асоціацію з Євросоюзом становить 72%.
Сільський розвиток потрібно визначити як сферу політики, віднести її до одного з комітетів Верховної Ради та закріпити за міністерством, забезпечивши координацію в уряді.