У вівторок, 27 лютого, Європейський парламент проголосував за новий закон про охорону природи. Він має на меті відновити 20% сухопутних і морських територій ЄС до 2030 року, а всі екосистеми, які потребують відновлення, — до 2050 року.
Більшість депутатів Європарламенту проголосували «за», незважаючи на протести фермерів проти «зеленого курсу». Наступний крок — це голосування в Раді ЄС, пише farmer.pl.
Закон про збереження природи має сприяти відновленню деградованих екосистем в усіх країнах-членах, допоможе досягти цілей ЄС щодо клімату та біорізноманіття, а також підвищить продовольчу безпеку.
Країни-члени повинні відновити щонайменше 30% ареалів (ліси, луки, болота, річки, озера, коралові рифи тощо) до 2030 року, збільшивши цей показник до 60% до 2040 року і до 90% — до 2050 року.
Для поліпшення біорізноманіття в сільськогосподарських екосистемах країнам ЄС необхідно досягти прогресу за двома з наступних трьох індикаторів: індекс лугових метеликів, частка сільськогосподарських угідь з високим різноманіттям ландшафтних особливостей, запаси органічного вуглецю в ґрунтах.
Фермерам важливо буде також вжити заходів для збільшення кількості птахів на сільгоспугіддях, оскільки вони є гарними індикаторами загального стану біорізноманіття.
Для того, щоб природа в ЄС відновилася, необхідно також висадити більше дерев, осушити болота і повернути річки до їхнього природного стану.
«Оскільки відновлення осушених торфовищ є одним із найбільш економічно ефективних способів скорочення викидів у аграрному секторі, країни ЄС повинні відновити щонайменше 30% осушених торфовищ до 2030 року, 40% — до 2040 року і 50% — до 2050 року», — зазначає депутат Європарламенту Сесар Луена.
За пропозицією Європарламенту, закон дозволяє призупинити досягнення зазначених цілей, якщо вони суттєво сприятимуть зменшенню кількості земель, придатних для вирощування агропродукції.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Рада Європейського Союзу офіційно ухвалила зміни до Європейського кліматичного закону, які встановлюють нову проміжну ціль зі скорочення викидів парникових газів. Згідно з оновленим документом, до 2040 року ЄС має зменшити чисті викиди на 90% порівняно з показниками 1990 року.