У вівторок, 27 лютого, Європейський парламент проголосував за новий закон про охорону природи. Він має на меті відновити 20% сухопутних і морських територій ЄС до 2030 року, а всі екосистеми, які потребують відновлення, — до 2050 року.
Більшість депутатів Європарламенту проголосували «за», незважаючи на протести фермерів проти «зеленого курсу». Наступний крок — це голосування в Раді ЄС, пише farmer.pl.
Закон про збереження природи має сприяти відновленню деградованих екосистем в усіх країнах-членах, допоможе досягти цілей ЄС щодо клімату та біорізноманіття, а також підвищить продовольчу безпеку.
Країни-члени повинні відновити щонайменше 30% ареалів (ліси, луки, болота, річки, озера, коралові рифи тощо) до 2030 року, збільшивши цей показник до 60% до 2040 року і до 90% — до 2050 року.
Для поліпшення біорізноманіття в сільськогосподарських екосистемах країнам ЄС необхідно досягти прогресу за двома з наступних трьох індикаторів: індекс лугових метеликів, частка сільськогосподарських угідь з високим різноманіттям ландшафтних особливостей, запаси органічного вуглецю в ґрунтах.
Фермерам важливо буде також вжити заходів для збільшення кількості птахів на сільгоспугіддях, оскільки вони є гарними індикаторами загального стану біорізноманіття.
Для того, щоб природа в ЄС відновилася, необхідно також висадити більше дерев, осушити болота і повернути річки до їхнього природного стану.
«Оскільки відновлення осушених торфовищ є одним із найбільш економічно ефективних способів скорочення викидів у аграрному секторі, країни ЄС повинні відновити щонайменше 30% осушених торфовищ до 2030 року, 40% — до 2040 року і 50% — до 2050 року», — зазначає депутат Європарламенту Сесар Луена.
За пропозицією Європарламенту, закон дозволяє призупинити досягнення зазначених цілей, якщо вони суттєво сприятимуть зменшенню кількості земель, придатних для вирощування агропродукції.

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Екстремальна спека та посуха цього літа призведуть до зниження врожайності цукрових буряків у європейських фермерів більш ніж на 20% порівняно з минулим роком.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Уряд Молдови представив проєкт податкової політики на 2027 рік, який передбачає збереження пільгової ставки ПДВ у розмірі 8% для соціально важливих товарів, а для низки інших категорій, зокрема сільського господарства, HoReCa, сфери розміщення та туризму, — встановлення ставки 12%.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Рада Європейського Союзу офіційно ухвалила зміни до Європейського кліматичного закону, які встановлюють нову проміжну ціль зі скорочення викидів парникових газів. Згідно з оновленим документом, до 2040 року ЄС має зменшити чисті викиди на 90% порівняно з показниками 1990 року.