Євроінтеграція: які стратегічні кроки потрібно зробити Україні для розвитку молочного сектору

19 січня 2024, 12:30 1723

Аграрний сектор України другий рік поспіль зазнає колосальних втрат через війну, а майбутній вступ до ЄС уже зараз зобов’язує українських виробників молока відповідати вимогам якості та безпечності продукції європейського співтовариства.

Чи можуть українські виробники молока розраховувати на програми підтримки фермерів, коли Україна стане членом ЄС?

Уже сьогодні Європарламент, плануючи єдину аграрну політику і розробляючи стратегії розвитку сектору та підтримки фермерів (Common Agricultural Policy, САР), виходить з того, що з 2030 року Україна буде членом ЄС. Якщо проаналізувати бюджет ЄС і нинішні програми підтримки, то 62% усього аграрного бюджету мало би бути спрямовано Україні. Чи погодяться фермери євроспільноти на менші дотації? Наразі вони вбачають найбільші ризики і висловлюють занепокоєння щодо збереження найбільш популярної в межах ЄС програми підтримки фермерських господарств — дотації на 1 га оброблюваних угідь.

Коли ж до ЄС долучиться такий аграрний монстр як Україна, навіть з урахування втрати тимчасово окупованих і замінованих сільгоспугідь, це стане великим викликом для традиційної консервативної системи щодо надання саме такої підтримки. Тому вже зараз відбувається трансформація діючих програм.

Як зазначає Єжи Плєва, експерт Team Europe Direct, за мірою зростання кількості членів ЄС скорочуються загальні обсяги підтримки фермерів, і до 2027 року мають знизитись до 0,3% ВВП. Змінюються й вектори цієї підтримки. Якщо раніше значна частина коштів виділялась на стимулювання виробництва, то з часом все більше й більше — на його екологізацію та зменшення впливу на довкілля.

З огляду на це, українським фермерам не слід плекати надію на мегафінансову підтримку від ЄС на розвиток виробництва, а вже зараз підвищувати ефективність і відповідність екологічним нормам.

Одночасно Польща активно протестує проти українського експорту агропродукції вже зараз. Подібні закиди лунають навіть під час їх участі в протестах у Німеччині. А ринки, які «рекомендуються» Україні, — це Азія та Африка. Так, ці ринки ємні, але дешеві. Тому для того, щоб балансувати і працювати на них, нам все одно потрібен європейський ринок.

Отож українським виробникам молока варто розуміти, що розраховувати на субсидії ЄС у майбутньому немає сенсу. Натомість слід покладатися на власні зусилля і не забувати, що, незважаючи на відсутність підтримки, вимоги до якості та безпечності продукції українських агровиробників будуть такими ж, як вимоги до інших фермерів у ЄС (Green Deal, декарбонізація тощо). Аби втримати позиції на міжнародній молочній арені та зміцнити статус нетто-експортера молочної продукції, українським виробникам молока слід вибудувати власну бізнес-модель молочнотоварної ферми, що ґрунтується на плюсах, які вже є у веденні аграрного бізнесу в Україні.

Олена Жупінас, керівниця проєктів АВМ зі співпраці з переробкою