вуглецеве землеробство

Сільське господарство в Україні змінюється. Намагаючись впоратись із такими викликами, як кліматичні крайнощі, експортні обмеження та бар'єри, логістичні перепони, безпрецедентні воєнні ризики, високі ціни на паливо та матеріали, багато українських аграріїв шукають способи підвищити стійкість і забезпечити свій бізнес у майбутньому.

Для багатьох господарств ідея отримувати прибуток за екологічне землеробство вже стала реальністю. Завдяки вуглецевій програмі AgreenaCarbon понад 2500 аграріїв у Європі вже вимірюють та підтверджують вплив своїх сталих практик. Багато українських господарств уже отримали реальну користь від участі у вуглецевій програмі.

Для аграріїв наразі головне не лише максимізувати урожайність, а розвивати стійкість господарства. Для цього необхідно опановувати нові інструменти: керувати ризиками, адаптуватися до змін, шукати додаткові джерела доходу для підтримки родючості землі та стабільності прибутку.

Коли чергові жнива вже в розпалі, українські аграрії підсумовують рік, який став черговим іспитом навіть для найдосвідченіших господарів. Нестійка погода — від аномальній засухи до підтоплень, ускладнена логістика, пошук нових експортних ринків, величезні ризики, пов'язані з війною, дедалі вищі ціни на паливо, добрива, ЗЗР — усе це збільшує навантаження на господарство та змушує шукати способи захистити бізнес і землю.

Група компаній «Агро-Регіон» четвертий рік поспіль успішно підтвердила сертифікат ISCC (International Sustainability & Carbon Certification) — міжнародний стандарт сталого розвитку та вуглецевої сертифікації.

Без урахування кліматичних змін отримати гарантований урожай уже неможливо. До 2050 року половина орних земель України буде в посушливій зоні. Чи можна до цього пристосуватися?

Сільське господарство дедалі більше відчуває вплив змін клімату. Аномальна спека, інтенсивні зливи, посухи та буревії впливають на врожайність і якість продукції. Технічним рішенням для адаптації до змін клімату буде присвячена ключова тема виставки Agritechnica 2025, що відбудеться з 9 по 15 листопада в Ганновері (Німеччина).

Сучасне сільське господарство має відповідати не лише економічним реаліям, а й екологічним викликам часу. Україна, яка обрала курс на євроінтеграцію, бере на себе міжнародні зобов’язання щодо впровадження кліматично дружніх технологій. Одним із ключових напрямів цієї трансформації стає вуглецеве землеробство — не лише модна тенденція, а стратегічна відповідь на кліматичні ризики, які вже сьогодні впливають на аграрну сферу.

Україна, як частина європейського аграрного ландшафту, має унікальний шанс не просто долучитися до нової аграрної політики, а стати лідером трансформацій у Східній Європі.

Традиційні засоби захисту рослин відігравали і продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні продовольчого виробництва. Однак фермери стикаються з новими викликами, такими як спека, посуха або інші стресові фактори для культур, і тому вони шукають нові рішення для захисту та покращення своєї продуктивності та здоров'я своїх полів.

Український агробізнес з огляду на всі геополітичні й економічні виклики стоїть перед чітким вибором: або трансформуватися й відповідати новим реаліям, або поступово втрачати конкурентоспроможність.

Сучасне сільське господарство стоїть перед викликами, що вимагають не лише підвищення ефективності виробництва, а й довгострокової відповідальності за екосистеми. Інноваційні аграрні компанії 2025 року впроваджують технології, які забезпечують сталість, підвищують продуктивність і сприяють продовольчій безпеці.

Вуглецева тема дуже важлива в сільському господарстві. У ЄС створено законодавство для того, щоб встановити правила для ринку. Це також дасть можливість фермерам переходити до методів ведення сільського господарства, які підвищують поглинання вуглецю ґрунтом, і продавати його, що стане додатковим джерелом прибутку.

Зараз програми з декарбонізації є для агровиробництва добровільними, але бізнес і профільні асоціації вважають, що це лише питання часу, коли вони стануть обов’язковими.

У ТОВ «Грінора Фрут», яке обробляє 930 га на Вінниччині, на практиці довели, що зменшення використання мінеральних добрив на 40% не мало негативного впливу на урожайність. Навпаки, розумний підхід дозволяє отримувати стабільні врожаї, а відтак і прибутки.

Регенеративні, чи низьковуглецеві агропрактики потрібно в принципі планувати так, щоб мінімізувати втрати врожайності. Головне завдання аграрного сектору — це продовольча безпека.

Аграрний сектор України є суттєвим джерелом викидів парникових газів, посідаючи друге після енергетики місце з часткою в 28% від усіх національних викидів. Причому забруднення спричиняє не лише тваринництво, а й рослинництво, зокрема найбільше викидів від обробітку ґрунту, застосування азотних добрив, управління пожнивними рештками, витрат палива, споживання електроенергії.

Результати найдовшого екологічного експерименту в світі щодо впливу хімічних і органічних добрив, який оснований на майже 150-річному аналізі, свідчать, що використання великих обсягів найпоширеніших мінеральних добрив на луках веде до суттєвого скорочення кількості запилювачів і квітучих рослин.

Трейдинговий напрям alfa smart agro успішно підтвердив сертифікацію за стандартами ISCC (International Sustainability and Carbon Certification) на 2025 рік.

Покривні культури (однорічні трави, овочеві, просапні та дрібні зернові) є важливою частиною сучасного сільського господарства, і навколо них існує багато міфів. Вони відіграють ключову роль у збереженні родючості ґрунту, боротьбі з ерозією, покращенні структури землі та підвищенні врожайності основних культур.