Здоровий спосіб землеробства стає все більш популярним

08 липня 2024, 06:18 1995

Головні тези з «Національної доповіді про стан родючості ґрунтів в Україні» (2010 рік), які варто завжди мати на увазі.

Розораність земель України становить 53,9% від загальної площі країн та 78,1% — від сільськогосподарських угідь. В окремих областях вона сягає 80-90%.
Як наслідок високої розораності, еродованість сільськогосподарських угідь складає 38,4%, ріллі — 40%. В абсолютних цифрах це становить 15,9 млн га угідь, зокрема 12,9 млн га ріллі.
Середньорічні втрати ґрунту від водної та вітрової ерозії складають 15 т/га.
Це означає, що ґрунтовий покрив країни втрачає щороку близько 740 млн т родючого ґрунту, який містить близько 24 млн т гумусу, 0,7 млн т рухомих фосфатів, 0,8 млн т калію, 0,5 млн т азоту та великі кількості мікроелементів.
В Україні згубній дії вітрової ерозії систематично піддаються понад 6 млн га, а у роки з пиловими бурями — до 20 млн га. Особливо потенційно небезпечною зоною в Україні є Південний Степ.
Співставлення вмісту гумусу в ґрунтах за часів Докучаєва (1882 р.) з сучасним станом свідчить, що відносні втрати гумусу за цей, майже 140-річний період, досягли 22% в лісостеповій, 19,5% — у степовій і близько 19% — у поліській зонах України.
Кислі ґрунти поширені на площі близько 8,5 млн га, зокрема 5,5 млн га орних земель: сильнокислі (рН сольовий < 4,5) — 0,64 млн га, середньокислі (4,5 < рН сольовий < 5,0) — 1,37 млн га і слабокислі (5,0 < рН сольовий < 5,5) — 3,45 млн га.
Засолені ґрунти в Україні займають площу 1,92 млн га.
Площа солонцевих ґрунтів — 2,8 млн га (переважно в межах Степу), приблизно 2/3 з них розорюється, а близько 0,8 млн га — зрошується.

На жаль, зважаючи на досі поширені застарілі практики вітчизняного землеробства, зазначені проблеми лише загострюються.

Однак відповідальні аграрії дивляться в бік здорового способу землеробства та роблять перші кроки у поєднанні трьох його складових: регенеративного землеробства, підтримки здоров'я ґрунту та біорізноманіття.

Серед основних принципів здорового способу землеробства варто виділити:

максимальне різноманіття культур у сівозмінах, використання покривних і сидеральних культур;
утримання ґрунту з живими коренями рослин протягом максимально тривалого часу;
збереження рослинних решток і утримання ґрунту постійно укритим;
скорочення втручання в ґрунт через обробіток;
збереження біорізноманіття;
інтеграція тваринництва (практики випасання на ріллі, органічні добрива).

З погляду здорового способу землеробства поле без рослин — це найгірший його стан, який можна уявити. Рослини — це головний фактор ґрунтоутворення, єдине первинне джерело органічної речовини в ґрунті. Тому варто переоцінити наші системи сівозмін за таким показником як тривалість стану з рослинами та без них і скоротити до мінімуму тривалість стану «без рослин». І, звичайно, не використовувати чисті пари.

Здорові системи землеробства передбачають гнучкі сівозміни для гармонійного поєднання ефективності бізнесу, дотримання правил чергування, а відповідно до принципів здорового способу землеробства всі можливі періоди між основними культурами мають бути зайняті покривними або сидератами.

Щодо практик утримання ґрунту укритим рослинними рештками, то це дає такі переваги як захист від ерозії, накопичення органічної речовини, секвестрація вуглецю (ефективне вилучення СО2 з атмосфери через фотосинтез рослин та його консервування у вигляді органічної речовини у ґрунті та рослинних рештках. — Ред.) та покращення водного і теплового режиму.

Варто зазначити, що аграрії останніми роками продовжують курс на зміну способу обробітку ґрунту, відмовляючись від оранки на користь мінімального обробітку та глибокого розпушування, що підтверджують відповідні дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

І це потужний сигнал для усіх агровиробників, яким уже давно настав час замінити плуги на рослини для розпушення і покращення структури ґрунту. Серед переваг, які дають покривні культури: секвестрація вуглецю, збільшення органіки, природний контроль бур’янів, азотфіксація. Баланс органічної речовини ґрунту має бути змінений так, щоб її накопичення переважало мінералізацію. За результатами досліджень науковця-ґрунтознавця Раттана Лала, секвестрація 1 т/га органічної речовини може збільшити врожайність на 50-100 кг/га.

Аграрії відходять від традиційного обробітку ґрунту. Чи стане оранка лише історією?

Говорячи про стратегічно важливий принцип — збереження біорізноманіття, варто згадати досвід ФГ «Широкоступ», в обробітку якого 3000 га на Київщині. Тут відходять від максимального обсягу внесення добрив, лишаючи 20% того, що раніше вносили, що пов’язано як із прагненням фермера перейти на здоровий спосіб землеробства, так і з підвищенням цін на добрива. Водночас розвивають й інші технології в рослинництві зі збереження ґрунту та понад 5 років тому у співпраці з компанією «Сингента» в Україні створили мікрозаказник. Він уже дає результат: робота диких запилювачів додала на різних культурах 10-20% врожаю.

Спільні точки дотику: які вигоди отримують аграрії та пасічники від взаємодії

Задля збільшення кількості комах-запилювачів та ентомофагів у агроландшафтах фермер веде роботи зі збереження та відновлення лісосмуг та трав’яних шлейфів на узліссях, щоб з весни до осені для комах була кормова база та місця для гніздування, засіває узбіччя квітучими рослинами і підтримує «квітковий конвеєр».

Саме розумна співпраця з природою у підходах здорового способу землеробства забезпечить стале виробництво продуктів харчування і збереження довкілля. Але для цього кількість господарств, що практикують відповідальний обробіток, має постійно збільшуватись.

Валерій Дубровін, к. с.-г. н., менеджер з вуглецевого землеробства і здоров’я ґрунту компанії «Сингента» в Україні

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.