Війна&Продбезпека

Фізично вже можливо долучити Миколаївський порт до зернового коридору. Але це — рішення вищого керівництва. І перемовин. Тому що насамперед він має юридично долучитися до цього коридору.

У довоєнний час заводи мали запас борошна і всієї необхідної сировини до тижня. Зараз мінімізували залишки на складах і працюють «з коліс». Це вимушений крок, адже в підприємств не вистачає обігових коштів, щоб закупити сировину та помістити її на склади.

Компанія ELVORTI з 1 грудня 2022 року по 1 березня 2023 року запускає Програму підтримки українських аграріїв з відновлення техніки на постраждалих територіях України — «Ukraine is brave farmers».

Закон України №2732-ІХ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час набув чинності.

Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей.

Окупанти вкрали зі «Старобільського елеватора‎»‎ компанії «НІБУЛОН‎» майже 900 т збіжжя.

Для забезпечення продовольчої безпеки в державі сільськогосподарські товаровиробники Львівської області збільшили у поточному році посівні площі всіх сільськогосподарських культур на 5,2% (+21,2 тис. га) порівняно з попереднім роком.

Протягом кількох місяців після російського вторгнення на Чернігівщину закупівельники не забирали молоко з ферми Юрія Кобизського — його виливали, згодовували худобі або роздавали людям. Щоб продукт не пропадав, фермер запустив молокозавод у селі Деснянське.

Хлібопекарям вистачило двох днів з початку війни, щоб перелаштуватися на воєнні рейки та продовжити забезпечувати країну хлібом. Вже в травні хлібозаводи повернулися до звичного асортименту, а окремі виробники навіть почали його розширювати. Але внаслідок постійних ракетних ударів росії по енергосистемі України зараз виробники продуктів харчування зіткнулися з відключеннями та обмеженням енергопостачання, що ускладнює виробничі процеси.

Продовольча ініціатива України Grain from Ukraine («Зерно з України»), спрямована на подолання зернової кризи у найбідніших країнах, на першому саміті зібрала $150 мільйонів від понад 20 країн-учасниць і ЄС.

Ситуацію, яка склалася в тваринництві у низці областей України, є критичною. Зокрема, скорочення поголів’я худоби становить понад 20%. Скорочення є і в птахівництві.

Експорт зерна з України сповільнився після 19 листопада, коли було продовжено «зернову угоду».

Понад третина бізнесу фіксує скорочення доходів більш ніж на 50%. Збільшення доходів спостерігається лише у 5% респондентів.

Станом на вересень 2022 року прямі збитки від війни в сільському господарстві України сягнули $6,6 млрд. Тоді як непрямі втрати — $34,25 млрд.

Зіткнувшись із великими руйнуваннями та збитками, спричиненими російським вторгненням, Україна завбачливо почала розробляти план відновлення своєї економіки, поки війна все ще триває.

Кожна історія людини, компанії, села чи міста — як окреме життя, яке розділилось на до та після. Історія про окупацію одного з аграрних господарств і вже, нарешті, визволення від російських загарбників, про життя під постійними обстрілами, але з вірою в перемогу.

Ініціатива з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море продовжена ще на 120 днів.

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

Рятувальники Харківського гарнізону Державної служби з надзвичайних ситуацій минулої доби здійснили 25 оперативних виїздів, частина з яких пов'язана з веденням бойових дій.

російські окупанти не змогли відновити роботу захоплених ними підприємств Херсонської області — ПрАТ «Чумак», філії ТОВ «АТ «Каргілл» (Cargill) і ТОВ «Каховка Протеїн Агро».