просо

На українському продовольчому ринку круп’яні культури користуються стабільним попитом, який за ефективністю нічим не поступатиметься високорентабельним олійним — соняшнику та ріпаку.

Частина приміщень Інституту рослинництва ім. Юр‘єва сьогодні пошкоджена, немає жодної цілої одиниці техніки, частина полів наукової установи не розмінована, відсутні кошти на ЗЗР та десиканти — в таких умовах сьогодні працюють українські науковці.

Інвестиційна група Time (Черкаська обл.) інвестувала понад 100 млн грн у будівництво заводу з переробки проса на пшоно, а також 180 млн грн — у завод із переробки кукурудзи на крупу та борошно.

Час для пересіву полів у фермерів ще є, кліматичні умови півдня дозволяють це зробити.

Якщо в рецептурі хлібобілочних продуктів як альтернативу звичному крохмалю використовувати борошно з амілопектиновим типом крохмалю ваксі, термін придатності виробів продовжується з 5 до 7 днів.

14 регіонів України вже завершили збирання культур ранньої групи. У трійці лідерів з намолоту в понад 2 млн т зерна залишаються Кіровоградщина, Одещина та Дінпропетровщина. Понад 1 млн т намолотили 11 областей.

У споживчому кошику українців значне місце посідають крупи, оскільки понад 30% отримуваних калорій формується саме завдяки продуктам переробки зерна. Тож зрозуміло, що під час війни виробництво круп є першочерговим у формуванні продовольчої безпеки, адже, наприклад, відсутність гречки в торговельних мережах на багатьох українців діє як індикатор кризи.

Кабінет Міністрів України скасував квотування експорту цукру та проса.

Заборона на експорт проса, яку впровадив уряд у зв’язку з війною в Україні, змусила агрохолдинг Agromino опановувати новий напрям — виробництво та фасування пшона.

Уряд України постановою №207 від 5 березня ввів нульові квоти на експорт, що підлягає ліцензуванню в 2022 році.