прогноз

Минулого року економічні очікування будувались на припущеннях про стабільну фінансову підтримку партнерів і завершення війни, але цьогоріч ці фактори залишаються невизначеними. До того ж 100% аналітиків припускають, що війна триватиме протягом усього 2024 року. А основними ризиками є відсутність міжнародного фінансування, зупинка зернового коридору та проблеми з експортом наземними шляхами.

Вперше за багато років обсяги слаборозвинених озимих культур становлять лише 10%. Навіть прогнозоване похолодання не повинно суттєво зашкодити, адже разом із морозами очікується і сніг.

Виробники свіжих молочних продуктів, що постраждали від суттєвого зростання ціни на молочну сировину, намагаються хоч і поступово, але збільшувати ціни на свою продукцію.

У першому кварталі 2024 року вестимуться перемовини з ЄС про продовження безмитної та безквотної торгівлі. Всі розуміють, що вони будуть складнішими, ніж два попередні рази, але є впевненість на 70-80%, що це відбудеться.

Рівень споживання карбаміду за 6 місяців уперше в Україні перевищив селітру. І вже у грудні очікується зниження ціни на це добриво.

Перша декада листопада завершується продовженням позитивної цінової динаміки на ринку свиней забійних кондицій.

Ринок експорту за час повномасштабного вторгнення зазнав разючих змін. Якщо в довоєнний період 90% експорту зернових здійснювалося 20 операторами, то сьогодні тисячі компаній намагаються знайти шляхи, яким чином вивезти зерно.

Цей рік став третім успішним роком поспіль для цукрової галузі. Прогнози на цьогорічний урожай по культурі доволі сприятливі, та й загалом ситуація в галузі позитивна.

Цього сезону українські аграрії збільшили площі під соєю на 55% проти показників 2021/22 МР. Таким чином, соєю засіяно 1,8 млн га, що є найбільшим показником за останні п’ять років. На це є низка причин — менша залежність культури від добрив та більша привабливість з погляду експорту.

У сезоні 2023/24 в Україні не очікується суттєвих змін у посівних площах, але через невизначений фактор експорту можливий перерозподіл між культурами.

На початку липня продовжувався стрімкий напрямок цін донизу, згодом спад цін дещо призупинився, і угоди укладалися у вузькому діапазоні. Наприкінці другої декади вартість пшениці дещо укріплювалася. На кукурудзу прослідковувалося як укріплення, так і зниження цінових індикативів. На ринку олійних спостерігалося зростання вартості контрактів.

Зупинка зернового коридору та продовження мораторію країн ЄС на імпорт українського зерна призведуть до скорочення посівних площ під зернові культури.

Україна виробить близько 100 тис. т селітри в серпні та вийде на рекордні 220+ тис. т за всіма видами азотних добрив. Це найбільший показник з березня 2022 року.

Цього року українські аграрії можуть зібрати близько 56,4 млн т зернових і 20,3 млн т олійних.

Світове виробництво цукру буде нижчим за очікуване споживання другий сезон поспіль у сезоні 2023/24 (жовтень-вересень), оскільки майже рекордного виробництва в Бразилії буде недостатньо, щоб компенсувати скорочення в інших регіонах.

Обсяг збитків через зупинку дії зернової ініціативи може сягнути кількох мільярдів доларів. Йдеться про період до кінця поточного року, якщо її так і не вдасться поновити.

НБУ помірно підвищив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році — з 2,0% до 2,9%. Прогнозоване зростання реального ВВП у 2024 році — на 3,5%, а у 2025 році — на 6,8%.

Перегляд аграріями структури сівозмін внаслідок збитків через суттєве подорожчання внутрішньої логістики у 2022 році та наявні логістичні обмеження експорту стимулюватимуть агровиробників радикально скоротити обсяги вивезення зернових культур на експорт у 2023-24 маркетинговому сезоні.

Українська зернова асоціація попередньо оцінює потенційний врожай 2023 року на рівні 68 млн т зернових та олійних, що на 36% менше, аніж врожай 2021 року (106 млн т) перед повномасштабним вторгненням росії.

Пропозиція зернових та олійних у світі зростає, дещо кращі прогнози врожаю в основних регіонах-виробниках, і вже Світовий банк прогнозує подальше падіння цін цього і наступного року.